РОЛЬ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ-ДЕФЕКТОЛОГА У СИСТЕМІ РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2025.6.18Ключові слова:
система раннього втручання, вчитель-дефектолог, навчально-виховна діяльність, проєктна методологія, розвитокАнотація
Мета роботи. У статті досліджуються стратегії та підходи, що використовуються в системній діяльності вчителя-дефектолога для ранньго розвитку та виховання дітей з порушеннями розвитку. Особлива увага приділена проєктній методології як ключовому рішенню у корекційній роботі із системними інтелектуальними порушеннями. Методологія. У роботі над статтею були застосовані низка наукових методів, зокрема – структурно-логічний метод, порівняння і узагальнення, метод експертної оцінки. Наукова новизна. У дослідженні проаналізовано потенціал проєктної діяльності у роботі вчителя-дефектолога у системі раннього втручання, виділено сильні сторони пропонованого підходу. Репрезентовано практичні перспективи вдосконалення програм раннього втручання, індивідуалізованих планів підтримки та інтегрованого підходу до розвитку та виховання дітей раннього віку. Виділено основні передумови забезпечення ефективності корекційно-розвивальної діяльності вчителя-дефектолога на основі проєктної діяльності: активна діяльність дитини, активізація її внутрішнього потенціалу; позиціонування як рівноцінного учасника процесу супроводу; персоналізація супроводу з урахуванням унікальних потреб та рівня розвитку для адаптації завдань та вправ до індивідуальних особливостей дитини; системність та послідовність; асиміляція зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу. Висновки. Досліджено низку інтерпретацій ролі проєктної діяльності у корекційній роботі вчителя-дефектолога з дітьми раннього віку. Доведено, що за умови ефективного корекційно-розвивального процесу на основі проєктної методології можна досягнути підвищення рівня сформованості у дітей комунікативних навичок, умінь соціальної поведінки, що є показником і результатом загального психічно-інтелектуального розвитку. У статті закцентовано на необхідності впровадження інклюзивних навчальних програм та створенні сприятливого психологічного середовища, що дозволить покращити сучасну українську практику раннього догляду за дітьми з вадами розвитку.
Посилання
Ільчук О. В. Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими потребами та їхніх родин в умовах кризових викликів. Проблеми реабілітації: зб. наук. праць. 2021. С. 18–23. URL: https://dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/17912
Кобильченко В. В., Омельченко І. М. Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами: теоретичний аспект проблеми. Використання ресурсів позашкільної освіти у процесі соціалізації дітей з особливими освітніми потребами: збірник наукових праць. 2021. С. 83–87. URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/fa60d865-34e7-4466-88cf-31e606ebc705/content#page=84
Кононова М. М. Професійний розвиток вчителя-дефектолога: концептуальні підходи до змісту і складників. Наукові записки Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. 2019. Вип. 178. С. 115–119.
Склянська О. Психолого-педагогічний супровід дитини раннього віку з особливими потребами в умовах інклюзивно-ресурсного центру. Humanitarium. 2019. Вип. 42(1). URL: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5881
Чепка О. Психолого-педагогічний супровід дітей з розладами аутичного спектра. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2022. Вип. 2. С. 209–220. https://doi.org/10.31499/2307-4906.2.2022.262966
Cheng W.M., Smith T.B., Butler M., Taylor T.M., Clayton D. Effects of parent-implemented interventions on outcomes of children with autism: A meta-analysis. Journal of Autism and Developmental Disorders. 2023. Vol. 53(11). Pp. 4147–4163. https://doi.org/10.1007/s10803-022-05688-8
Masefield S.C., Prady S.L., Sheldon T.A. The Caregiver Health Effects of Caring for Young Children with Developmental Disabilities: A Meta-analysis. Matern Child Health J. 2020. Vol. 24. Pp. 561–574. https://doi.org/10.1007/s10995-020-02896-5
Miciak J. Fletcher J. M. The critical role of instructional response for identifying dyslexia and other learning disabilities. Journal of learning disabilities. 2020. Vol. 53(5). Pp. 343–353. https://doi.org/10.1177/0022219420906801
Olusanya B.O., Wright S.M., Smythe T., Khetani M.A., Moreno-Angarita M., Gulati S. Global Research on Developmental Disabilities Collaborators. Early childhood development strategy for the world’s children with disabilities. Frontiers in Public Health. 2024. Vol. 12. https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1390107
Pozas M., Letzel V., Schneider C. Teachers and differentiated instruction: exploring differentiation practices to address student diversity. Journal of Research in Special Educational Needs. 2020. Vol. 20(3). Pp. 217–230. https://doi.org/10.1111/1471-3802.12481
Shevchenko L., Sorochan L. Preparation of future educators for inclusive education in preschool education institutions. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems. 2020. Vol. 60. Pp. 440–450. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-60-440-450
Vertugina V., Melnyk N., Rogalska-Yablonska I., Shapochka K., Vdovychynko R., Zadorozhna A. Pedagogical conditions of preparation of senior preschoolers with visual deviation to school: psychological and pedagogical aspect. International Journal of Computer Science & Network Security (IJCSNS). 2022. Vol. 22(5). Pp. 652–662. URL: http://ijcsns.org/07_book/html/202205/202205091.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





