СОЦІАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ В МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.12

Ключові слова:

девіантна поведінка, соціальна профілактики, девіація, соціальне відхилення, здобувачі вищої освіти, принципи профілактики роботи зі студентами

Анотація

У статті висвітлена проблематика девіантної поведінки серед здобувачів вищої освіти. Подано визначення «девіантної поведінка». З’ясовано, що соціологи, медики, психологи та педагоги досить давно досліджують природу девіантної поведінки та класифікують різні види девіацій. Висвітлено визначення даного терміну науковою елітою. Описаний соціально-психологічний підхід. Зазначені ознаки та прояви девіантної поведінки, які можуть виражатися у характері і діях особистості. Встановлено, що у педагогічній літературі девіантна поведінка розглядається як різновид ненормативної поведінки індивідів або соціальних груп, що характеризується діями, які відхиляються від загально прийнятих або допущених норм. З’ясовано, що основними ознаками девіантності є: важко навченість (неорганізованість, неуспішність дитини); важковиховуваність (стійкі зміни поведінки: підвищена збудженість або загальмованість, агресивність, конфліктність, невміння підпорядковувати особисті інтереси колективним, швидка зміна настрою, афективність, систематично повторювані поступки). Охарактеризовані складові профілактики девіантної поведінки серед студентів. З’ясовано, що особи, яких називаємо девіантними, досить часто стають жертвами поняття «соціальне відхилення» – це приписуваний статус», тобто «ярлик», якій навішують через суб’єктивне ставлення впливові прошарки населення мало захищеним громадянам чи цілими групами осіб. Описаний аналіз психологічних особливостей студента: психологічні якості суб’єкта (рівень агресії, характеристики емоційної і вольової сфери), система соціально – психологічних якостей (спрямованість особистості, особливості комунікативного стилю, приналежність до неформальних груп асоціальної спрямованості). Описано сім принципів профілактичної роботи з студентами: комплексність, адресність, масовість, позитивність інформації, мінімізація негативних наслідків, особиста зацікавленість та відповідальність учасників, максимальна активність особистості. Встановлено, що сучасний соціальний працівник має бути професіоналом своєї справи, щоб унеможливити проявів девіантної поведінки серед здобувачів вищої освіти.

Посилання

Абсалямова Л.М. Готовність до ризику як особливість розвитку особистості підлітка: методи дослідження. Київ : Міленіум, 2006. Вип. 29. С. 48–57.

Адамович В.Г. Правове і превентивне виховання учнів. Шкільна бібліотека: загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. Київ :, 2010. № 4. С. 147–149.

Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі. Київ : Центр учбової літератури, 2009. 208 с.

Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ : Перун, 2005. 1728 с.

Девіантна поведінка. URL : https://www.google.com/search?client=opera&q=девіантна+поведінка+це&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8

Енциклопедія сучасної України. URL : https://esu.com.ua/search_articles.php?id=23844

Звєрєва І.Д. Соціальна педагогіка: соціальна робота. Київ : Професіонал, 1997.

Ковальчук М.А. Девиантное поведение. Профилактика, коррекция, реабилитация. Москва : Владос, 2010. 288 с.

Примуш М. В. Загальна соціологія. Київ : Професіонал, 2004. 590 с.

Профілактика девіантної підлітків у соціально-виховному середовищі загальноосвітньої школи. URL : https://vspu.edu.ua/science/dis/des_10_1.pdf

Психологічні умови попередження девіантної поведінки в студентів. URL : https://www.psyh.kiev.ua/Психологічні_умови_попередження_девіантної_поведінки_в_студентів

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-06

Як цитувати

МОРГАЙ, Л. (2022). СОЦІАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ В МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Ввічливість. Humanitas, (1), 80–85. https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.12

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ