СОЦІАЛЬНЕ СЛУЖІННЯ ЦЕРКВИ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Анотація

У статті висвітлені особливості зростання ролі соціального служіння церкви у періоди, що пов’язані з кардинальними змінами у соціально-політичному та соціально-економічному житті суспільства. Метою є вивчення історичного досвіду і сучасної практики діяльності церкви щодо подолання соціальних проблем і підтримки нужденного населення. Зазначено, що соціальне служіння набуває активного характеру, коли соціальні проблеми загострюються і стають загрозою для існуючих суспільних відносин. Проаналізовані причини появи церковно-парафіяльних попечительств і церковних братств наприкінці ХІХ ст. Це пов’язано з руйнацією феодальних відносин і притаманних цій епосі традиційних форм соціальної підтримки – общинної і сімейної. Розвиток капіталістичних відносин породив нові соціальні ризики і проблеми, з якими держава не спроможна була впоратись самотужки. Акцентовано, що саме держава стала ініціатором створення таких релігійних благодійних інституцій. Виявлено, що найбільше церковно-парафіяльних попечительств було створено у єпархіях на території сучасної України. Аналіз їх діяльності не дає підстав говорити про масштабну роботу щодо соціальної підтримки населення. Соціальна діяльність попечительств і братств виражалась в утриманні благодійних закладів та наданні разових допомог. Підкреслено адресний характер такої соціальної підтримки. Другий період зростання ролі соціального служіння пов’язаний з періодом здобуття Україною незалежності і подолання рецидивів тоталітаризму. У суспільстві встановився досить високий і стабільний рівень довіри до церкви. Відзначено, що саме релігійні конфесії стали ініціаторами відродження соціального служіння в умовах політичної, економічної і соціальної кризи, а особливо в сучасних умовах воєнного стану. Окреслено основні напрямки та складові благодійної та соціальної діяльності релігійних організацій на сучасному етапі. Зазначено, що соціальне служіння перестало бути лише інструментом для врегулювання соціальних проблем та стабілізації кризових станів суспільства, а заявило про себе як феномен, притаманний сучасному суспільству.