ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ЛЮДЯМ З ОБМЕЖЕНИМИ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

Анотація

У статті розглядаються різні історичні аспекти надання соціально-педагогічної допомоги людям, зокрема дітям з особливостями психофізичного розвитку. Розглянуті питання вивчення милосердя та благодійсності як культурно-історичних передумов соціальної педагогіки і соціальної роботи в історико-соціальних та історико- педагогічних дослідженнях сучасних вітчизняних науковців протягом чотирьох основних етапів історії розвитку соціальної допомоги людям з відхиленнями у розвитку. Визначені основні проблеми, пов’язані з інтеграцією дітей з особливими потребами у суспільство. Діти з обмеженими функціональними можливостями є однією з найуразливіших категорій суспільства. Метою соціальної політики уряду України щодо дітей з обмеженими функціональними можливостями є створення умов, за яких вони могли б користуватися тими самими правами й виконувати ті самі обов`язки, що й інші члени суспільства. Нагляд за динамікою дитячої інвалідності та пошук шляхів впливу на неї, удосконалення чинного законодавства щодо соціального захисту дітей з інвалідністю – одне з найважливіших завдань сучасної правової держави. Питання соціальної підтримки дітей з обмеженими фізичними можливостями не втрачає своє актуальності, незважаючи на те, що цьому питанню постійно приділяється увага як на законодавчому рівні шляхом закріплення прав, пільг та компенсацій дітям-інвалідам, так і на суспільному рівні шляхом передбачення державних гарантій їх економічної та моральної підтримки. Головною проблемою дітей з інвалідністю та сімей, в яких виховуються такі діти, є те, що на рівні органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій ці нормативно-правові акти не завжди виконуються, а відтак на практиці діти з інвалідністю нерідко позбавлені прав та гарантій, передбачених чинним законодавством. В Україні відсутня єдина система обліку дитячої інвалідності, що викликає складності у вивченні цієї проблеми та необхідність прийняття заходів щодо її вирішення. У зв’язку з цим у статті сучасний стан регулювання соціального захисту дітей з особливими потребами розглядається як результат розвитку національного законодавства, простежується розвиток понять «особа з інвалідністю», «соціальне забезпечення», «соціальний захист»; здійснюється порівняльний, формально-логічний і системно-структурний аналізи всієї системи соціального захисту дітей з інвалідністю і визначаються загальні ознаки та специфічні риси різних видів соціального захисту.