СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІДОПІЧНИХ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИХ ІНТЕРНАТІВ В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Анотація

В статті розкрито особливості соціального захисту підопічних психоневрологічних закладів під час військових дій, забезпечення їх життєдіяльності, надання соціальних послуг й реалізації прав на соціальну реабілітацію та адаптацію. Авторами підтверджено, що в умовах повномасштабної війни, через незавершеність реформи, ситуація з соціальним захистом та гарантуванням дотримання прав осіб з психічними порушеннями та інтелектуальними розладами в психоневрологічних соціальних закладах України є досить складною. Зазначено, що не дивлячись на те що війна триває десятий рік, переважна більшість соціальних установ психоневрологічного типу, станом на сьогодні, не мають належно облаштованого укриття, яке могло б вмістити усіх підопічних, чітких планів евакуації, та пристосованого транспорту. Акцентовано увагу на причинах такої ситуації, зокрема й на відсутності достатньої кількості кваліфікованого персоналу. Розкрито проблеми соціального захисту підопічних психоневрологічних інтернатів які опинились в зоні тимчасової окупації. Досить часто через колабораціонізм представників місцевої адміністрації будь-який контакт зі згаданими установами втрачено і подальша доля їх підопічних невідома. Авторами наголошено, що ситуація з соціальною захищеністю підопічних психоневрологічних інтернатів в умовах військових дій є неоднозначною. Потребують соціального захисту та державної підтримки підопічні психоневрологічних інтернатів, які набули порушень здоров’я та зазнали дискримінації перебуваючи на тимчасово окупованих територіях. Неврегульованим є питання отримання соціальних послуг з реабілітації та адаптації ветеранами, стан інвалідності яких поки що не встановлено. Також, на думку авторів, варто розробити та затвердити державні стандарти соціальних послуг «підтримане проживання» та «представництво інтересів» спеціально для цільової групи «особи з інвалідністю внаслідок розумової відсталості та психічних розладів».