МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА УСТАНОВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ У ПІДТРИМЦІ СІМЕЙ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2025.2.6Ключові слова:
моніторинг, соціальне партнерство, сім'ї в складних життєвих обставинах, бізнес-моделі у соціальній сфері, оптимізація соціального партнерстваАнотація
Моніторинг соціального партнерства установ соціальної сфери у підтримці сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах (СЖО), є важливою складовою для оцінки ефективності надання допомоги, оптимізації міжвідомчої взаємодії та забезпечення комплексного задоволення потреб цієї категорії сімей. З огляду на зростаючу кількість сімей СЖО в Україні, що постраждали від війни, безробіття та інших соціальних криз, зростає потреба у налагодженні ефективного соціального партнерства між державними та недержавними установами. Проблематика моніторингу соціального партнерства стала актуальною для науковців, адже важливими є не лише координація дій між різними установами, але й постійний контроль за результатами їхньої взаємодії. Аналіз партнерських відносин у Черкаському регіоні показав важливість створення ефективних механізмів моніторингу для підвищення якості допомоги та координації між установами. Дослідження літератури показує значущість застосування різноманітних інструментів моніторингу, зокрема адаптованої моделі Canvas, для оцінки результативності соціального партнерства. Проблематика моніторингу соціального партнерства в соціальній сфері знаходить своє відображення у працях провідних дослідників, таких як І. Моцна, Т. Ганзюк, В. Шинкарук та інших. Вони підкреслюють важливість створення чітких критеріїв оцінки ефективності партнерства та забезпечення сталості взаємодії між учасниками. Метою дослідження є вивчення особливостей моніторингу соціального партнерства у підтримці сімей СЖО з урахуванням специфіки місцевих потреб. Дослідження зосереджене на оптимізації соціального партнерства, що включає координацію дій державних і громадських інститутів, та створення умов для належного моніторингу результативності допомоги. Важливим аспектом є розробка системи критеріїв для оцінки ефективності партнерських взаємодій та забезпечення прозорості у процесі надання соціальних послуг.
Посилання
Ганзюк Т. Є. Соціальне партнерство як ресурс модернізації освітнього простору регіону. Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 20, т. 1. С. 67–71. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085/2020.20-1.13 (дата звернення: 21.04.2025)
Денисенко М. П. Механізми реалізації соціального партнерства в освітньому просторі: сучасні виклики. Інноваційна педагогіка. 2021. Вип. 31, т. 1. С. 42–46.
Корнещук В. М., Моціна І. О. Соціальне партнерство в освітній галузі: сучасний дискурс. Молодий вчений. 2020. № 5 (81). С. 122–126.
Моцна І. О. Міжсекторальне партнерство у підтримці сімей в умовах децентралізації: нові підходи. Соціальна робота і сучасність. 2022. № 1 (17). С. 45–51.
Піскурська Г. О. Соціальне партнерство у сфері освіти: європейські орієнтири. Професійна освіта: педагогіка і психологія. 2020. № 4. С. 98–104.
Порохова І. В., Розказова А. М. Залучення заінтересованих сторін: адаптація стандарту AA1000SES у соціальній роботі. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія «Соціальна робота». 2021. № 2. С. 78–84.
Фурдуй С.І. Фандрейзинг у діяльності соціальних установ: досвід, проблеми, перспективи. Соціальний захист. 2019. № 3. С. 12–18.
Шинкарук В. Д., Горбаль І. Й., Мельник С. В. Соціальна робота: моніторинг та оцінка ефективності: нав. посіб. Чернівці : ЧНУ, 2021. 172 с.
Пєша І. В., Петрочко Ж. В. Як організувати своє життя: побутові проблеми (Випускнику школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) Київ: УІСД, 2000. 87 с.
Капустін О. В. Формування партнерської взаємодії у соціальній роботі: соціально-філософський аналіз. Гілея: науковий вісник. 2020. Вип. 154 (№ 11). С. 95–99.