КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВИЙ ПІДХІД У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ ТА ЙОГО РОЛЬ У ПРОЦЕСІ МЕДІАЦІЇ

Анотація

У статті розглянуто когнітивно-поведінковий підхід як один із ефективних методів у соціальній роботі. Метою дослідження є аналіз особливостей застосування когнітивно-поведінкового підходу у процесі медіації. У відповідності до поставлених завдань, у роботі досліджено роль когнітивно-поведінкового підходу у соціальній роботі; розглянуто ефективні техніки когнітивно-поведінкового підходу та описано особливості їх застосування у процесі медіації. З’ясовано, що основна ідея когнітивно-поведінкового підходу полягає в тому, що емоційна, поведінкова та фізіологічна реакція людини значною мірою визначається її когнітивною інтерпретацією події, зокрема думками й переконаннями щодо неї. Враховуючи це виділено чотирьохкомпонентну структуру КПП: когнітивний, емоційний, поведінковий та фізіологічний компоненти. У ході дослідження було проаналізовано особливості застосування таких технік, як когнітивна реструктуризація, навчання навичкам асертивної комунікації, сократівське опитування, техніка «стоп думка», методи релаксації та саморегуляції, а також тренінги соціальних навичок. Розкрито їхню роль у формуванні конструктивного спілкування між учасниками конфлікту, зменшенні рівня емоційної напруги, корекції деструктивних переконань і моделей поведінки. Узагальнюючи результати дослідження, зроблено висновок, що когнітивно-поведінковий підхід є дієвим інструментом соціальної роботи, а його інтеграція в процес медіації забезпечує більш усвідомлений, врівноважений та орієнтований на розв’язання підхід у конфліктних ситуацій. Такий підхід не лише знижує рівень напруги між сторонами, а й сприяє довготривалому налагодженню стосунків та формуванню навичок конструктивного вирішення майбутніх суперечностей.