СОЦІАЛЬНИЙ АУДИТ В ПРОЄКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/humanitas/2025.2.31

Ключові слова:

соціальний аудит, проєктна діяльність, громадська організація

Анотація

Стаття присвячена дослідженню застосовності технології соціального аудиту у проєктній діяльності громадських організацій. Метою дослідження є аналіз особливостей реалізації технології соціального аудиту щодо комерційних організацій в проєктній діяльності організацій третього сектору. Методологія дослідження включає комплекс загальнонаукових та спеціально-наукових (зокрема, проєктний метод, метод конкретних ситуацій) методів. Наукова новизна роботи визначається обґрунтуванням застосовності соціального аудиту (як технології, що дозволяє оцінити відповідність діяльності об’єкта аудиту суспільним цілям і цінностям, і те, чи реалізація мети такої діяльності здійснюється з урахуванням потреб всіх зацікавлених груп громадськості) для виконання контрольної функції організацій третього сектору відносно комерційних організацій. Висновки. Вихідним етапом створення проєкту соціального аудиту має бути виокремлення проблеми, яка існує чи може виникнути в громаді внаслідок діяльності підприємства або декількох підприємств. Проєктний підхід передбачає виокремлення бенефіціарів проєкту. В якості таких виступатимуть реальні та потенційні клієнти ННО. Іншими важливими суб’єктами є заінтересовані сторони проєкту. Якщо ці місцеві бізнеси демонструють відкритість і прагнуть позиціонувати себе як соціально відповідальні, то на цьому етапі громадська організація може скористатися відкритими даними внутрішніх соціальних аудитів таких підприємств. Можливою є і ситуація, коли підприємство розглядає, витрати на внутрішній соціальний аудит, як надмірні, і може погодитися на пропозицію надати доступ для проведення аудиту за рахунок ННО. Можливий, втім, і варіант, коли роботодавець відмовиться від співробітництва з ННО задля проведення соціального аудиту. Джерелом інформації для висновків щодо особливостей соціального впливу діяльності такого підприємства можуть стати інтерв’ю з співробітниками (діючими чи звільненими), місцевими мешканцями, які проживають у безпосередній близькості до підприємства, екстраполювання доступної інформації щодо соціальної політики та політики відносно зайнятих на підприємствах аналогічного профілю в інших регіонах країни. За результатами проєктного соціального аудиту можуть бути сформовані рекомендації та пропозиції. В тому випадку, коли бізнес не виявляє зацікавленості у процесі соціального аудиту і його результатах, але ці результати свідчать про відсутність у його діях соціальної відповідальності, громадська організація може використати доступні механізми захисту прав і законних інтересів своїх клієнтів і жителів громади в цілому.

Посилання

Арабаджиєв Д. Ю. Громадський моніторинг: структура, функції, завдання. Політичний менеджмент. 2012. № 4–5. С.80–88.

Буко С. Л. Специфіка активності міжнародних НУО на ринку соціальних послуг. Мультиверсум. Філософський альманах. 2006. № 54. С. 54–61.

Дерій В., Саченко С., Бабій Л. Соціальний аудит у контексті посилення вимог до корпоративної соціальної відповідальності. Бухгалтерський облік і аудит. 2016. № 5. С. 17–26.

Лебединська О. С. Особливості внутрішнього соціального аудиту в сучасних умовах. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія та практика». Харків : ХНЕУ, 2018. С. 156–158. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/ 18962 (дата звернення 28.04.2025).

Лиховид І. Захищають довкілля, попри війну. День. 2025 11 травня. URL: https://day.kyiv.ua/article/zakhyshchayut-dovkillya-popry-viynu (дата звернення 28.04.2025).

Мазурик О. В. Соціальний аудит: теоретичні засади та технологія застосування в Україні : монографія. Донецьк: Східний видавничий дім, 2013. 316 c.

Мазурик О. Суспільні функції та можливості соціального аудиту. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. 2013. № 1(4). С. 79–84.

Методологія соціального аудиту. Київ : Лабораторія законодавчих ініціатив. 2020. 63 с.

A Guide to Conducting social audits in South Africa. Cape Town: Tandym Print, 2015. 132 р. URL: https://internationalbudget.org/wp-content/uploads/social-audits-in-south-africa-guide-2015.pdf (дата звернення 28.04.2025).

Berthin G. A practical guide to social audit as a participatory tool to strengthen democratic governance, transparency, and accountability. New York: UNDP Regional Bureau For Latin America And The Caribbean. 2011. 96 p.

Pearce J., Raynard P., Zadek S. Social Auditing for Small Organisations: A Workbook for Trainers and Practitioners. London : New Economics Foundation, 1996. 80 p.

Puri M., Lahariya C. Social Audit in Health Sector Planning and Program Implementation in India. Indian Journal of Community Medicine. 2011. 3(36). P. 174–177.

Spreckely F. Social Audit Toolkit. Fourth Edition. Ed. by Sally Hunt. Herefordshire: Local Livelihoods Ltd., 2008. 75 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-26

Як цитувати

ЧАЙКА, І., & ЦОКУР, Є. (2025). СОЦІАЛЬНИЙ АУДИТ В ПРОЄКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ. Ввічливість. Humanitas, (2), 245–252. https://doi.org/10.32782/humanitas/2025.2.31

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ