ОСОБЛИВОСТІ ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ УСТАНОВОК МОЛОДІ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Мета роботи полягає у виявленні особливостей шлюбно-сімейних установок молоді в умовах воєнного стану в Україні. Методологія. Методи теоретичного аналізу (аналіз та синтез, абстрагування та ідеалізація, узагальнення та систематизація, індукція та дедукція), емпіричні методи (опитування за допомогою методик: Тест-карта оцінки готовності до сімейного життя (І. Юнда), Опитувальник «Рольові очікування і домагання у шлюбі» (РОП) А. Волкова).Наукова новизна. Визначено основні вектори змін і трансформації шлюбно-сімейних відносин: відсутність єдиної нормативної моделі структурної і функціональної організації сім’ї і легітимація альтернативних плюралістичних форм шлюбу; зниження впливу соціальної і релігійної регламентації щодо шлюбно-сімейних відносин; гендерна емансипація і деформація рольової структури сучасної сім’ї; вплив західних моделей шлюбно-сімейних відносин; зміщення системи цінностей шлюбу і сім’ї в бік індивідуалізму і приватності; зміна ставлення до сексуальності та сексу; неправильні репродуктивні установки молоді (бездітність, чайлдфрі). Серед викликів і загроз в формуванні шлюбно-сімейних установок молоді виділено: деформація статево-вікової структури населення; вимушена міграція і переселення за кордон; зміна репродуктивних планів; руйнація подружніх зв’язків; зростання бідності серед сімей з дітьми; зміна сімейних ролей та відповідальності. За результатами психодіагностичного дослідження виявлено: серед молоді переважає тенденція до високих показників готовність до сімейного життя, причому серед дівчат ця тенденція набуває ознак стійкої мотивації; найбільш значимими шлюбно сімейними установками є: особистісна ідентифікація з партнером, емоційно-терапевтичні стосунки, очікування від партнера соціальної активності. Висновки. Війна та вимушена масова міграція населення загострила проблеми української родини, спровокувала нові ризики через деформацію статево-вікової та шлюбно-сімейної структури населення і позначилася на уявленнях та установках молоді щодо сімейних відносин, змінила мотиваційну структуру особистості щодо вступу в шлюб і створення сім’ї як базового інституту суспільства.