ІНТЕГРАЦІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/apv/2025.1.15

Ключові слова:

цифрові технології, критичне мислення, початкова школа, інтерактивне навчання, педагогіка, інновації в освіті

Анотація

Сучасний світ невпинно змінюється під впливом цифрових технологій, які дедалі глибше інтегруються в усі сфери життя, зокрема й освіту. У зв’язку з цим перед педагогами початкової школи постає завдання адаптації освітнього процесу до вимог інформаційного суспільства. У статті розглянуто питання впровадження цифрових технологій в освітній процес початкової школи як ефективного засобу розвитку критичного мислення учнів. Окреслено значення цифрової трансформації освіти, яка сприяє підвищенню мотивації до навчання, розвитку аналітичного мислення та формуванню ключових компетентностей, необхідних для успішного функціонування в сучасному суспільстві. У роботі проведено аналіз наукових досліджень щодо впливу цифрових технологій на навчальну діяльність учнів молодшого шкільного віку. Встановлено, що інтеграція цифрових інструментів, таких як мультимедійні матеріали, інтерактивні платформи, мобільні додатки та віртуальна реальність, позитивно впливає на засвоєння знань, розвиток творчих здібностей і формування навичок самостійного навчання. Особлива увага приділяється питанням індивідуалізації навчання через використання адаптивних освітніх платформ і технологій штучного інтелекту. Описано ключові цифрові інструменти, які можуть бути використані в освітньому процесі початкової школи. Зокрема, розглянуто можливості інтерактивних платформ (GoogleClassroom, Moodle, Edmodo) для організації дистанційного та змішаного навчання, а також мобільних додатків (Lingokids, ClassDojo, Mathletics), що допомагають учням розвивати комунікативні та когнітивні навички. Розглянуто переваги інтеграції віртуальної та доповненої реальності (VR/AR) у навчання, що дозволяє учням занурюватися в навчальний процес через інтерактивні моделі, симуляції та візуалізації складних понять.У статті висвітлено методичні аспекти застосування цифрових технологій у навчанні. Описано педагогічні прийоми, які сприяють розвитку критичного мислення учнів: створення інтерактивних вікторин та тестів (Kahoot, Quizizz, Mentimeter), застосування ігрових елементів в освітньому процесі (MinecraftEducationEdition, RobloxEducation), використання платформ для візуалізації та презентації навчального матеріалу (Canva, Prezi, Padlet).Окрему увагу приділено ролі штучного інтелекту в освітньому процесі. Проаналізовано можливості персоналізованого навчання за допомогою інтелектуальних освітніх платформ (DreamBoxLearning, Knewton, Squirrel AI), які адаптують навчальні матеріали відповідно до індивідуальних потреб учнів. Розглянуто перспективи використання автоматизованих систем оцінювання (Grammarly, Edmentum), які надають миттєвий зворотний зв’язок учням і допомагають розвивати навички саморефлексії та аргументації.Окремий розділ статті присвячено аналізу готовності педагогів до впровадження цифрових технологій у навчальний процес. Встановлено, що рівень цифрової компетентності вчителів безпосередньо впливає на ефективність застосування новітніх методик. Узагальнено результати соціологічних досліджень, які свідчать про необхідність систематичного підвищення кваліфікації педагогів у сфері цифрової грамотності. Запропоновано практичні рекомендації щодо організації навчальних тренінгів, які допоможуть вчителям ефективно використовувати цифрові ресурси у викладанні. Перспективи подальших досліджень охоплюють розробку нових методичних підходів, спрямованих на гармонійне поєднання традиційних і цифрових методів навчання, а також створення інноваційних освітніх програм, що враховуватимуть вікові особливості учнів та сприятимуть їхньому всебічному розвитку в умовах цифрового суспільства.

Посилання

Горват, М. В., Юріна, М. М. (2024). Роль цифрових платформ у розвитку ключових компетенцій здобувачів початкової школи. Освіта і формування конкурентоспроможності фахівців в умовах євроінтеграції : матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Мукачево, Україна, 24–25 жовтня 2024 р. / за ред. Т. Д. Щербан. Мукачево : Мукачівський державний університет, 108–110.

Карпенко, М. М. Інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес як один із ключових напрямів розвитку сучасної освіти. Центр суспільних досліджень. 2023. Розділ гуманітарної політики та розвитку громадянського суспільства.

Гаврилюк, Т. (2024). Цифрова трансформація освіти: нові перспективи та можливості. Актуальні проблеми навчання і виховання в умовах інтеграційних процесів в освітньому та науковому просторі : матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, Мукачево, Україна, 15 листопада 2024 р. / за ред. О. М. Фенцик. Мукачево : Мукачівський державний університет, 16–18.

Куян, Є. К., Шульга, Л. М. (2024). Інтерактивні інструменти для навчання в початковій школі: ефективність та виклики. Гуманітарно-педагогічна освіта: здобутки, проблеми, перспективи : матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю), Дніпро, Україна, 20 листопада 2024 р. / за ред. Р. С. Аронової. Дніпро : Акцент ПП, 89–92.

Швардак, М. В. (2023). Цифрові інтерактивні технології в освітньому процесі початкової школи. Науковий журнал Хортицької національної академії (Серія : Педагогіка. Соціальна робота), 39–48. DOI: https://doi.org/10.51706/2707-3076-2023-8-3.

Радкевич, О. П. (2023). Використання штучного інтелекту як електронного засобу для внутрішнього контролю та оцінювання якості освіти. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми науки, освіти та технологій: досвід та перспективи», 27–28.

Остапйовська, І. І. (2024). Можливості штучного інтелекту у початковій освіті. Індивідуальна освітня траєкторія формування професійної компетентності керівника закладу освіти в умовах змін та технології її впровадження.

Баліцька, Б. (2024). Використання цифрових інструментів для розвитку критичного мислення в початковій школі. Головний редактор, 29.

Ведмідь, Н. М. (2022). Формування математичної компетентності учнів початкових класів за допомогою інструментів дистанційного навчання. Інноваційні практики наукової освіти : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 15–19 грудня 2022 року), 145–151.

Носенко, Ю. Г. (2020). Рішення Alta від Knewton як засіб підтримки адаптивного навчання математики.

Борисьонок, М. О. (н.д.). Цифрова грамотність майбутніх учителів початкової школи як складник їх фахової компетентності. До збірника увійшли матеріали конференції учасників Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Тенденції сучасної підготовки майбутніх учителів початкової школи», у яких науковці розглядають актуальні питання підготовки майбутніх учителів початкової школи, 32.

Щур, В., &Гарачук, Т. (2022). Методична компетентність майбутнього вчителя початкових класів: сутність та структура. Проблеми підготовки сучасного вчителя, 1 (25), 115–125.

Шанскова, Т. І. Розвиток критичного мислення майбутніх вчителів початкових класів Нової української школи у процесі професійної підготовки в ЗВО. Розвиток критичного мислення майбутніх вчителів початкових класів Нової української школи у процесі професійної підготовки в ЗВО, 2022, с. 142–146.

Борзик, О. Б., Четаєва, Л. П., & Клєба, А. І. (2024). Цифрові ресурси як засіб розвитку професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Початкова освіта. УДК 372.816.7:004. DOI: https://doi.org/ 10.5281/zenodo.13957115.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-01

Як цитувати

ЛИСЕВИЧ, О., ПАВЛИК, О., & БОНДАР, К. (2025). ІНТЕГРАЦІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ. Acta Paedagogica Volynienses, (1), 101–115. https://doi.org/10.32782/apv/2025.1.15

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2 ПОЧАТКОВА ОСВІТА