МОВНОПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ІНТЕГРАЦІЯ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО, НАУКОВОГО І РОЗМОВНОГО СТИЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2025.2.20Ключові слова:
мова професійного спілкування, мовнопрофесійна діяльність, стиль мови, офіційно-діловий стиль мови, науковий стиль мови, розмовний стиль мовиАнотація
У статті досліджується мовнопрофесійна діяльність як складне й багаторівневе соціолінгвістичне явище, що формується на перетині мовної системи та соціальних практик. Розглядається її специфіка у контексті сучасної української літературної мови, а також зв’язок із функціональними стилями, зокрема науковим, офіційно-діловим, публіцистичним і розмовним. Професійна мова постає як самостійна форма мовної практики, що має власну структурну й семантичну організацію, але водночас тісно взаємодіє з нормами літературної мови. Автор виокремлює терміни «професійна мова» та «професійне мовлення» як поняття, що не є тотожними: перше позначає мовну систему, притаманну певній галузі, тоді як друге – це реалізація цієї системи в конкретних ситуаціях спілкування. Увагу зосереджено на основних компонентах професійної мови: термінології, фахових кліше, синтаксичних конструкціях, усталених формах ввічливості, а також на ролі фразеологізмів і метафор, які забезпечують точність і виразність спілкування у фаховому середовищі. Особливий акцент зроблено на метафоризації професійного мовлення як інструменті пізнання, пояснення та структурування складних понять. Метафора в цьому контексті виконує когнітивну, комунікативну та соціокультурну функції, сприяючи ефективному обміну інформацією між представниками професійних спільнот. Окремо підкреслюється динамічний характер професійної мови, яка постійно змінюється під впливом соціальних, культурних і технологічних трансформацій. Це зумовлює необхідність постійного моніторингу змін, адаптації мовних норм та переосмислення ролі мовної компетентності у професійній діяльності. Таким чином, професійна мова розглядається як важливий інструмент формування й вираження професійної ідентичності, що відображає соціальні, культурні й комунікативні потреби мовної особистості у фаховому середовищі.
Посилання
Болотнікова А. П. Комунікативно-прагматична категорія ввічливості й поняття соціальної та психологічної дистанції. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. № 38. Том 2. С. 63–65.
Вовк О. Б. Ділова комунікація: навч. посіб. Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2021. 182 с.
Загнітко А. П., Данилюк І. Г. Українське ділове мовлення: професійне й непрофесійне спілкування. Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2004. 480 с.
Карач Н. М. Формування мовної особистості в сучасному освітньому просторі. Мова й література у вимірах сьогодення: мовознавчий та лінгводидактичний аспекти: Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції педагогічних, науково-педагогічних працівників та студентів (м. Чернігів, 21–22 лютого 2024 р.). Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2024. С. 172–174.
Кривич Н. Ф. Культура професійного спілкування та мовна культура як шлях до самовдосконалення фахівця. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Cерія 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). 2017. Вип. 7. С. 79–84.
Сіранчук Н. М. Формування лексичної компетентності в учнів початкових класів на уроках української мови. Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті: збірник матеріалів ІІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Суми, 6 грудня 2018 року). Суми : Видавництво СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2018. Випуск 2. С.47–52.
Тимкова В. А., Марцінко Т. І., Чечель О. М. Українська мова та культура мовлення : навч. посібн. Вінниця : РВВ ВНАУ, 2012. 333 с.
Шавкун І. Г. Ділова комунікація: сутність та типологізація. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2009. Випуск 38. С. 67–74.
Шевчук С. В. Українське ділове мовлення. К. 2000. с. 474.
Шульська Н. М., Громик Л. І., Кевлюк І. В. Орфографічна культура сучасної ділової комунікації: помилкові явища писемного мовлення. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 35 (74). № 1, 2024. Частина 1. С. 80–85.
