ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЯК СКЛАДОВА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади організації самостійної роботи студентів з іноземної мови у закладі вищої освіти. Самостійну роботу розглянуто як цілісну систему організаційно-психологічних і дидактичних компонентів навчальної діяльності, спрямованих на формування особистісної та професійної самостійності майбутнього фахівця. Проаналізовано структуру самостійної роботи як діяльності, зокрема її суб’єкт, предмет, мотиви, цілі, умови, процес, продукт і результат навчання. Особливу увагу приділено внутрішнім і зовнішнім умовам діяльності здобувача вищої освіти, ролі мотивації, пізнавального інтересу та професійної спрямованості у процесі опанування іноземної мови. Розкрито систему загальнодидактичних, фахових і лінгводидактичних принципів організації самостійної роботи, серед яких провідними визначено принципи активності, свідомості, систематичності, доступності, професійної спрямованості та комунікативно-функціональної орієнтації навчання. Доведено, що головною метою самостійної роботи з іноземної мови у виші є формування іншомовної комунікативної компетенції, інформаційної культури та готовності до професійної самоосвіти. Визначено основні завдання самостійної роботи: розвиток самостійності як особистісної якості, формування мовленнєвих умінь, професійно орієнтованих знань і навичок ділового спілкування. Окреслено моделі взаємодії викладача, здобувача й навчального матеріалу та форми організації самостійної роботи (індивідуальна, парна, групова, колективна). Запропоновано поділ методів організації самостійної роботи на тренувальні та пошукові залежно від характеру діяльності й рівня самостійності студентів. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення змісту й організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення іноземної мови.