ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК КОПІНГ-РЕСУРС У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ УСПІШНОГО САМОПРОЄКТУВАННЯ ІНДИВІДА

Анотація

Стаття присвячена розгляду аспектів розвитку творчого потенціалу особистості, до структури якого входить емоційний інтелект. Його роль в освіті набуває все більшого значення. Структурно він є складним для опрацювання й дослідження. Але взаємовплив раціонального й емоційного, зв’язок мислення й емоцій, взаємодія розуму й почуттів викликають інтерес науковців щодо розгляду різних аспектів емоційного інтелекту. Метою дослідження є аналіз і систематизація підходів зарубіжних і вітчизняних науковців, присвячених проблемі емоційного інтелекту; розкриття змісту, структури, розроблення авторської моделі емоційного інтелекту; висвітлення значення щодо успішного самопроєктування особистості. У роботі подано визначення, запропоновані наступними науковцями, як: Г. Айзенк, Д. Гоулман, Дж.Мейєр, П.Саловей, О. Чебикін й ін. Виокремлено й подано поняття «потенціал», «творчий потенціал», «самоконтроль», «трансформація», «конкуренція», «конкурентна боротьба», «сучасний ринок». Виявлено, що конструктивні стратегії, мобілізація потенційних ресурсів, досвід, рівень усвідомлення й управління власними емоціями тотожні рівню розвитку творчого потенціалу індивіда. Розглянуто розвиток емоційного інтелекту як копінг-ресурсу в забезпеченні успішного самопроєктування й самоконтролю. Доведено закономірність єдності інтелекту й емоцій для успішної організації управлінського функціонування. Визначено, що усвідомлене компетентне управління розвитку творчого потенціалу особистості є основою для прийняття ефективних управлінських рішень, спрямованих на вирішення поточних і тактичних завдань. Детально визначено значення самоконтролю, що впливає на процеси цілепокладання, прийняття рішень, реалізацію задуму. Розроблено авторську модель розвитку емоційного інтелекту. Зокрема, наведено приклади моделей Дж. Гілфорда «структури інтелекту», Р. Бар-Она, К. Спірмена, Р. Кеттела і Л. Терстоуна. Емоційний інтелект розглянуто як компетентність, що скерована на тлумачення емоцій особистісних й інших людей. У статті розглядається кваліметричний підхід до вивчення рівня розвитку творчого потенціалу вчителів. Доведено важливість розроблення менеджерами закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) кваліметричної моделі й інструментарію діагностування цього рівня щодо динаміки трансформації особистості. Підкреслюється важливість подальшого дослідження особливостей розвитку емоційного інтелекту, розроблення діагностичного інструментарію з метою формування лідерських якостей, комунікативних навичок, умінь самоконтролю, покращення загальної якості освіти.