МЕТОД ПРОЄКТІВ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2021.4.7Ключові слова:
метод проєктів, пізнавальні інтереси, освітній процес, проєктування, продукт праціАнотація
У статті наголошується, що провідним завданням сучасного закладу вищої освіти є підготовка всебічно роз- виненої особистості, з якісною освітою, з добре сформованими професійними компетентностями, яка володіє знаннями, високими моральними якостями й здатна самостійно діяти в різноманітних життєвих ситуаціях, застосовуючи свої знання, досвід і беручи на себе відповідальність за результати прийнятих рішень та власну медичну практику. Мета статті полягає у розкритті психолого-педагогічних механізмів впливу методу проєктів на розвиток пізнавальних інтересів студентів закладів вищої освіти медичного профілю. Автори наголошують, що у педагогічній теорії недостатньо з’ясовано змістові й процесуальні компоненти реалізації методу проєктів в освітньому процесі закладів вищої освіти, сприятливі для розвитку пізнавальних інтересів студентів. Автори розкривають сутність актуальності проблеми, оскільки пізнавальні інтереси студентів виступають провідним мотивом навчання і позначаються на результативності цього процесу. Методологія дослідження базується на наукових концепціях студентоцентричності, цифровізації вищої школи та супроводжується застосуванням емпіричних методів наукового дослідження. Увиразнюється, що проєктування у вищій освіті базується на загаль- ноприйнятих визначеннях, принципах, сформованих етапах діяльності, тісно пов’язане з навколишнім соціумом та практикою життєдіяльності людини. Вказується на те, що метод проєктів в освітньому процесі дає мож- ливість практичного поєднання і правильного застосування теоретичних знань і чітких практичних навичок, що формує здатність злагодженої командної роботи в різних змодельованих ситуаціях та симуляційних практиках. Авторами визначається, що застосування методу проєктів у процесі розвитку пізнавальних інтересів визначає актуалізацію творчих здібностей, підвищення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, індивідуальний рівень розвитку усіх учасників проєкту, якість засвоєння базових знань і культури особистості.
Посилання
Зайцев В.С. (2017). Метод проектов как современная технология обучения: историко-педагогический анализ. Вестник Челябинского государственного педагогического университета. № 6. С. 52–62.
Килпатрик В.Х. (1928). Основы метода. Москва : Госиздат, 115 с.
Коберник О.М. (2002). Розвиток методу проектів у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії і практиці: зб. наук. праць УДПУ : Спецвипуск. Київ : Науковий світ. С. 127–130.
П’ятакова Г.П. (2003). Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 55 с.
Підласий І.П. (2004). Практична педагогіка або три технології. Київ : Слово, 616 с.
Полат Е.С. (1999). Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: монография. Москва : Академия, 272 с.