РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2021.5.7Ключові слова:
дошкільники, творчість, творчі здібності, талант, художньо-мовленнєва діяльністьАнотація
У статті аналізується проблема розвитку творчих здібностей дошкільників засобами художньої літератури. Уточнено ключові позиції дослідження. Передусім зазначено, що у філософських концепціях творчість розглядається як самореалізація особистості. Дитячу творчість розуміють як створення дитиною суб’єктивно значущого для неї продукту. Дитяча творчість характеризується тим, що дитина емоційно відгукується, ціннісно ставиться до твору через художнє слово, творчу роботу в різних видах діяльності. Літературну творчість розуміють як здатність дитини самостійно складати розповіді, оповідання й казки. Феномен «творчі здібності» визначають по-різному. Зокрема, як здатність знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду; синтез властивостей особистості, які характеризуються ступенем відповідності певного виду творчої діяльності вимогам до неї, та зумовлюють результативність такої діяльності. Творчу обдарованість розглядають як індивідуальний творчий мотиваційний і соціальний потенціал, що дозволяє отримати високі результати в одній (або більше) із таких сфер: інтелект, творчість, соціальна компетентність, художні, психологічні та біологічні можливості. Талант розуміють як систему якостей і особливостей, що дозволяє особистості досягти видатних успіхів в оригінальному здійсненні творчої діяльності. Творчі здібності яскраво проявляються в дошкільному дитинстві й розвиваються в процесі спеціально організованого навчання, зокрема в літературній і тісно з ній пов’язаній художньо-мовленнєвій діяльності. Особливо міцний зв’язок між такими компонентами художньо-мовленнєвої діяльності, як виконавча діяльність і творчість. Творчість об’єднує художню, ігрову та пізнавальну активність дошкільників. Для виникнення та активізації творчих проявів дітей слід створити специфічні сприятливі умови. У статті проаналізовано основні засоби змістового впливу на розвиток творчих здібностей особистості дитини в художньо-мовленнєвій діяльності. Художньо-мовленнєва діяльність має самоцінне значення для розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку, зокрема для розвитку літературної творчості. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в дослідженні й перевірці педагогічних умов розвитку творчих здібностей дошкільників у художньо-мовленнєвій діяльності.
Посилання
Богуш А.М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти. Одеса, 2004. 112 с.
Богуш А.М. Теоретичні засади художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку. Педагогіка і психологія. Київ, 1988. № 3. С. 112−121.
Богоявленськая Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов : Изд-во Рост, 1983. 173 с.
Гавриш Н.В. Художнє слово і дитяче мовлення: Редакції загальнопедагогічних газет. Київ, 2005. 128 с.
Короткова Н. Художественная литература в образовательной работе с детьми старшего дошкольного возраста. Дошкольное воспитание. 2001. № 8. С. 33–35.
Моляко В.О. Творчий потенціал людини як психологічна проблема. Психологічна газета. 2005. № 6. С. 4–6.
Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. Киев : Рад. Школа, 1983. 101 с.
Монке О.С. Вплив художньо-мовленнєвої діяльності на розвиток творчих здібностей дошкільників. Науковий вісник. 2007. № 11. С. 229–233.
Монке О.С. Українська література для дітей дошкільного віку : навчальний посібник. Одеса, 2010. 350 с.
Приходченко К.І. Витоки творчості. Розробки уроків та позакласних заходів з розвитку творчих здібностей учнів : посібник. Донецьк : Сталкер, 1998. 416 с.
Теплов Б.М. Избранные труды. Москва, 1985. С. 214−248.