КРИТЕРІЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

У статті порушено актуальну проблему формування готовності майбутніх учителів початкових класів до організації та проведення психолого-педагогічних досліджень у контексті сучасних вимог до професійної підготовки педагогічних кадрів. Висвітлено значення науково-дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти як невід’ємної складової їхнього професійного становлення, здатної інтегрувати теоретичні знання, практичні навички та особистісні якості. Окреслено цільові орієнтири такої підготовки, зумовлені потребами інноваційної економіки, розвитком інформаційного суспільства та необхідністю формування компетентних, креативних, здатних до самоосвіти фахівців.Авторка розкрила сутність поняття «критерії готовності» у психолого-педагогічних дослідженнях, визначивши їхні функції, типи та вимоги до формулювання. Запропоновано чотири ключові критерії готовності здобувачів: мотивація до науково-дослідницької діяльності, самооцінка дослідницької готовності, інтелектуальнологічні здібності та здатність до самоврядування в науково-дослідницькому процесі. Для кожного критерію наведено відповідні показники та рівневі характеристики (високий, середній, низький рівні), що дає змогу здійснювати комплексну діагностику дослідницької компетентності. Висвітлено результати опитування студентів, яке засвідчило позитивне ставлення більшості з них до науково-дослідницької діяльності, а також виявило бар’єри, що обмежують активну участь у дослідженнях: перевантаженість навчальним планом, недостатній рівень підготовки, невпевненість у власних силах. Авторка дійшла висновків, що ефективне формування дослідницької готовності можливе лише за умови інтеграції науково-дослідницької роботи в усі етапи освітнього процесу, забезпечення методичного супроводу, наставництва та створення сприятливого мотиваційного середовища.Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці програм і методик цілеспрямованого формування готовності здобувачів до наукової роботи, вивченні психологічних чинників дослідницької активності та впровадженні тренінгових й модульних курсів для розвитку дослідницьких здібностей.