ФОРМУВАННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ В ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ: РОЛЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2025.4.29Ключові слова:
резильєнтність, змішане навчання, педагогічний супровід, психологічна стійкість, адаптація, саморегуляція, освітнє середовище, академічний стрес, цифрова грамотність, емоційна безпекаАнотація
У статті здійснено аналіз особливостей формування резильєнтності здобувачів освіти в умовах змішаного навчання та визначено роль педагогічного супроводу в цьому процесі. Розглянуто сучасні виклики освітнього середовища, зокрема зростання академічного стресу, зниження мотивації та труднощі саморегуляції в умовах цифровізації та соціальної нестабільності. На основі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних учених резильєнтність визначено як ключову якість, що забезпечує психологічну стійкість, адаптацію до змін і гармонійний розвиток особистості. Особлива увага приділена впливу воєнного стану та кризових суспільних трансформацій, які значною мірою посилюють потребу у формуванні стресостійкості та розвитку ресурсного потенціалу особистості. Акцентовано на значенні педагогічного супроводу, який включає створення емоційно безпечного середовища, впровадження тьюторства, фасилітації, менторингу та коучингових практик, спрямованих на підтримку психоемоційного благополуччя здобувачів освіти. Показано, що педагогічний супровід у змішаному навчанні потребує переосмислення своїх функцій та форм, адже він має інтегрувати як традиційні інструменти підтримки, так і сучасні цифрові технології, що дозволяють здійснювати консультування, мотивацію та профілактику вигорання у віртуальному середовищі. Змішане навчання розглядається як контекст, що відкриває нові можливості для розвитку резильєнтності завдяки гнучкості та індивідуалізації освітнього процесу, але водночас створює низку викликів, пов’язаних із цифровою самодисципліною, ризиком емоційної ізоляції та необхідністю розвитку навичок саморегуляції. Наголошено, що саме педагог виступає ключовою фігурою у формуванні резильєнтності, адже він не лише транслює знання, а й виступає модератором взаємодії, посередником між здобувачем і складною реальністю, яка породжує численні психологічні ризики. У висновках підкреслено, що педагогічний супровід є базовою умовою формування резильєнтності, сприяючи перетворенню стресу на ресурс для особистісного зростання та академічного поступу. Розвиток резильєнтності у здобувачів освіти розглядається як стратегічна інвестиція в їхнє майбутнє, що поєднує академічні досягнення з психологічним благополуччям і готовністю до професійної діяльності в умовах невизначеності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричним моделюванням стратегій інтеграції педагогічного супроводу в системи змішаного навчання, а також із пошуком інноваційних практик, здатних підвищити психологічну стійкість та адаптивність молоді.
Посилання
Гусак Н., Чернобровкіна В., Чернобровкін В., Максименко А., Богданов С., Бойко О. Психосоціальна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій: підхід резилієнс : навч.-метод. посіб. [за заг. ред. Н. Гусак]. Київ : НаУ-КМА, 2017. 92 с.
Кокун О. М., Клочков В. В., Мороз В. М., Пішко І. О., Лозінська Н. С. Забезпечення психологічної стійкості військовослужбовців в умовах бойових дій: метод. посібник. Київ–Одеса. Фенікс. 2022. 128 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/731412/
Лазос Г. П. Теоретико-методологічна модель резильєнтності як основа побудови психотехнології її розвитку. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2019. № 2-3. С. 77-89.
Лукомська С. О. Ресурсний підхід до подолання особистістю кризових ситуацій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки. 2020. Вип. 1. С. 190–196.
Міщенко, М. Психологічна стійкість (резильентність) в умовах війни. Сучасна техніка та інноваційні технології. 2023. Вип. 28-02. С. 7-10.
Освіта без стресу. Посібник для всіх, хто турбується про ментальне здоров’я учасників освітнього процесу. 2025 URL: https://act4ua.com/uk/dopomoha-fondu/osvitabezstresu.html
Стражник Ю. Аналіз сутності і генеза поняття «резильєнтність» у науковій літературі. URL: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-14(28)-1290-1300.
Baatz J., Wirzberger M.. Resilience as a professional competence: a new way towards healthy teachers? Social Psychology of Education. 2025. Р. 1235–1257. https://doi.org/10.1007/s11218-024-10010-8. 2024
Feder A., Fred-Torres S., Southwick S.M., Charney D.S. The biology of human resilience: Opportunities for enhancing resilience across the life span. Biological Psychiatry, 2019. Vol. 86 (6). P. 443–453. URL: https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2019.07.012
Folke C. Resilience. Ecology and Society. 2016. Vol. 21 (4). P. 44. URL: https://doi.org/10.5751/ES-09088-210444
Jowkar B, Kojuri J, Kohoulat N, Hayat A. Academic resilience in education: the role of achievement goal orientations. J Adv Med Educ Prof. 2014. Том 2, № 1. Р. 33–38. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4235534/
Khadem H., Motevalli M. M., Rostami M. The role of academic resilience, motivational intensity and their relationship in EFL learners' academic achievement. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13. P. 823-537. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8826434/
Sood S, Sharma A. Resilience and Psychological Well-Being of Higher Education Students During COVID-19: The Mediating Role of Perceived Distress. Journal of Health Management. 2021. 22(4). Р. 606–617. doi: 10.1177/0972063420983111.
Understanding Resilience and Its Importance in Education. 2024. URL: https://www.oneeducation.org.uk/understanding-resilience-and-its-importance-in-education/
Yang S, Wang W. The Role of Academic Resilience, Motivational Intensity and Their Relationship in EFL Learners' Academic Achievement. Front Psychol. 2022. Том 13. Р. 1–8. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8826434/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





