ЯВИЩА КРОС-ЛІНГВІСТИЧНИХ ПОМИЛОК У АНГЛОМОВНОМУ НАУКОВОМУ ПИСЬМІ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ: ЛЕКСИЧНИЙ ТА ОРФОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТИ

Анотація

Зростаюче домінування англійської мови як найбільш універсального засобу міжнародної наукової комунікації зумовлює низку системних викликів для авторів, чиєю рідною мовою не є англійська. Академічне письмо характеризується високим рівнем складності, що пояснюється взаємодією лінгвістичних, когнітивних та дисциплінарно-специфічних чинників. У цьому контексті особливої актуальності набуває урахування так званого явища коду-перемикання, що у свій спосіб символізує перехресну інтерференцію однієї мовної системи в іншу, зокрема рідної мови в цільову (іноземну). У запропонованому дослідженні здійснено аналіз мовних відхилень в англомовних академічних текстах українських авторів, з особливим акцентом на лексичній та орфографічній точності як найбільш піддатливим до інтерференції рідної мови сферам наукового письма. Методологічну основу дослідження становить підхід до аналізу потенційних помилок міжмовного та внутрішньомовного походження, що передбачає урахування відхилень від норм стандартної англійської мови в наукових текстах українських авторів у сферах біологічних, екологічних та медичних наук. У статті наводяться приклади та класифікуються помилки за відповідними мовними категоріями. Лексичні помилки аналізуються з огляду на неналежний добір одиниць вокабуляру, семантичне перенесення та помилкове розуміння колокаційних моделей. Орфографічний аналіз зосереджено на виявленні непослідовностей у написанні, порушень пунктуаційних норм і специфіці передачі власних назв, зокрема українських топонімів. Окрему увагу приділено впливу третьої мови – російської, – який додатково ускладнює дотримання орфографічної норми через брак уніфікованого стандарту англомовної транслітерації значної кількості українських власних назв. Отримані результати свідчать, що зафіксовані відхилення від норм стандартної англійської мови мають не випадковий, а системний характер і відображають структурно-функційні розбіжності між рідною (українською), проміжною (російською) та цільовою (англійською) мовами. Лексичні та орфографічні помилки виявляються найбільш стійкими категоріями відхилень, що свідчить про глибинні міжмовні впливи. Дослідження підтверджує доцільність застосування цілеспрямованого аналізу помилок як ефективного діагностичного й педагогічного інструменту. Детальне осмислення механізмів виникнення лексичних та орфографічних помилок сприяє підвищенню мовної рефлексії академічних авторів і викладачів, оптимізації навчання академічного письма та, зрештою, забезпечує кращу відповідність наукових публікацій українських дослідників вимогам міжнародного академічного дискурсу.