ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СЕНСОМОТОРНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У ДІТЕЙ З РАС
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2022.2.28Ключові слова:
діти з РАС, сенсомоторні компетенції, педагогічні принципи,психологічні принципи, медичні принципи.Анотація
Створення якісних умов навчання та розвитку дітей з РАС у загальноосвітньому середовищі робить актуальною проблему компетентнісного підходу. Одна з ключових компетентностей – соціальна –це адаптації до нового статусу, уміння контролювати свою поведінку, а також наявність специфічних мотивів, які спонукають до діяльності. Стосовно дітей з РАС вона залежить від адекватно сформованих сенсомоторних компетенцій. Результати аналізу наукових досліджень підкреслюють важливість формування сенсомоторних процесів як засіб адаптації до нового середовища та адекватного функціонування дитини у соціумі. У сучасних наукових публікаціях значна увага приділяється вивченню сенсорних особливостей дітей з загальними порушеннями розвитку та РАС, їх моделям поведінки. Наукові публікації вказують на відмінності у способах обробки щоденних сенсорних стимулів дітей зазначеної категорії. Останнім часом з’явилось багато публікацій, які доводять ефективність технологій з корекції сенсомоторики на соціалізацію дітей з РАС. З аналізу наукових оглядів стає зрозумілим, що формування будь яких компетентностей проходить за певними законами, принципами. Тому, метою дослідження стало визначення принципів формування сенсомоторних компетенцій у дітей з РАС. Сенсомоторний розвиток у статті розглядається як складна система, що має на меті опанування уявленнями про навколишній світ та власне тіло. Проблеми, що виникають у педагогіці, психології та медицині, стосовно дітей з РАС доцільно вирішувати комплексно, відповідно до досягнень у галузі всіх наук, що вивчають людину як явище біологічне, психічне й соціальне. Тому принципи формування сенсомоторних компетенцій – це основні правила, вимоги щодо організації сприймання, усвідомлення і закріплення сенсомоторних дій. Формування сенсомоторних компетенцій дітей з РАС, базується на трьох групах принципів: педагогічних (навчально-корекційних), психологічних (розвивальних), медичних (абілітаційних, реабілітаційних). Залежно від мети і характеру формування сенсомоторних компетенцій принципи: педагогічні, психологічні та медичні – взаємозумовлені та використовуються у тісному взаємозв’язку У статті надана синхронізація трьох типи принципів відповідно до формування сенсомоторних компетенцій.
Посилання
Адаптована клінічна настанова «Аутизм у дітей. Адаптована клінічна настанова заснована на доказах», 2015. URL: https://www.dec.gov.ua/wpcontent/uploads/2019/11/2015_341_akn_autism_dit.pdf
Мойсеєнко І.М. Модель формування сенсомоторних компетенцій у дітей з розладами аутичного спектра дошкільного віку. Scientifik research of the XXI centur. Volume 1: collective monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks, Los Angeles : GS publishing service, 2021. Розд. Pedagogikal sciences. C. 219-233. Available at: DOI : 10.51587/9781-7364-13302-2021-001.
Мойсеєнко І.М. Нейронауки як підґрунтя до корекції сенсомоторики дітей з розладами аутичного спектра. Педагогіка та психологія: збірник наукових праць. Харків, 2019. Вип. 61. С. 122-131.
Скрипник Т. В. Удосконалення змісту професійної діяльності фахівців інклюзивних закладів освіти: ерготерапевтичний підхід Сontinuing professional education : theory and practice (series: pedagogical sciences) issue № 3 (64), 2020 с. 7-14 URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/33435/1/T_Skrypnyk_NPO_2020_3_IL.pdf
Скрипник Т. В. Діти з аутизмом в інклюзії: сценарії успіху: монографія. Київ: ун-т ім. Б. Грінченка, 2019. 208 с.
Скрипник Т. В. Програма втручання «Синергія» формування базових передумов навчання і розвитку дітей з розладами аутистичного спектра. Методичний посібник.Київ: вид.во «Альянт», 2020. 56 с.
Wolpert D., Diedrichsen J. & Flanagan J. Principles of sensorimotor learning. Nature Reviews Neuroscience volume 12, 2011, pages739–751.
Walther S., Harten P., Waddington J., Cuesta M., Peralta V., Dupin L., Foucher J., Sambataro F., Morrens M., Kubera K., Pieters L., Stegmayer K., Strik W., Wolf R., Hirjak D. Movement disorder and sensorimotor abnormalities in schizophrenia and other psychoses – European consensus on assessment and perspectives European Neuropsychopharmacology Volume 38, September 2020, рр. 25-39.
Hirjak D., Meyer-Lindenberg A., Sambataro F., Fritze S., Kukovic J., Kubera K., Wolf R. Progress in sensorimotor neuroscience of schizophrenia spectrum disorders: Lessons learned and future directions. Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry. Volume 111, 2021
Chatzihidiroglou P., Chatzopoulos, D., Lykesas G. Dancing Effects on Preschoolers’ Sensorimotor Synchronization, Balance, and Movement Reaction Time. Perceptual and Motor Skills. 2018. https://journals.sagepub.com/doi/ abs/10.1177/0031512518765545
Sansi A., Nalbant S. & Ozer D. Effects of an Inclusive Physical Activity Program on the Motor Skills, Social Skills and Attitudes of Students with and without Autism Spectrum Disorder. Journal of Autism and Developmental Disorders vol. 51, 17 September 2020p. 2254–2270 DOI https://doi.org/10.1007/s10803-020-04693-z https://link.springer.com/
Schoen S. A., Lane S. J., Mailloux Z., May-Benson T., Parham L. D., Roley S. S., Schaaf R.C. A systematic review of ayres sensory integration intervention for children with autism American Journal of Occupational Therapy. 2019. № 12(1). DOI: 10.1002/aur.2046. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26356655/
Mailloux Z., Grady-Dominguez P., Petersen J., Parham L D., Roley S. S., Bundy A., Schaaf R. C. Evaluation in Ayres Sensory Integration® (EASI) Vestibular and Proprioceptive Tests: Construct Validity and Internal Reliability. American Journal of Occupational Therapy. 2021 № 75(6). DOI: 10.5014/ajot.2021.043166. URL: https://pubmed.ncbi. nlm.nih.gov/26356655/
