МОВЛЕННЄВА АКТИВНІСТЬ ДИТИНИ ЯК АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОЇ ЛОГОПЕДІЇ ТА ЛОГОПСИХОЛОГІЇ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу проблеми мовленнєвої активності дітей як актуального напряму сучасної логопедії та логопсихології. У роботі розглядається функціонування системи безперервної мовної освіти в умовах Нової української школи, що актуалізує потребу у формуванні комунікативних умінь, навичок та нормативного мовлення. Автори підкреслюють значення диференційованого логопедичного супроводу, який вимагає узагальнення теоретичних положень та вивчення практичного досвіду роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Особливу увагу приділено рушійним силам мовленнєвого розвитку, серед яких ключову роль відіграє мовленнєва активність, що реалізується у процесах говоріння, слухання, читання та письма. У статті систематизовано підходи психолінгвістики, дошкільної лінгводидактики та логопсихології до розуміння мовленнєвої активності як взаємозалежного з мовною компетенцією явища. Окреслено чинники, що визначають її рівень: мотиваційні, когнітивні, змістові, вольові та комунікативні. Наведено результати досліджень українських учених щодо мовленнєвої активності дітей із загальним недорозвитком мовлення та розладами аутистичного спектра, визначено критерії оцінки сформованості мовленнєвої активності та її компонентів. Автори акцентують на діалектичному взаємозв’язку понять «мовлення», «спілкування» та «активність», підкреслюючи, що мовленнєва активність є показником сформованості комунікативної практики та життєвої позиції особистості. Визначено психологічні моделі чинників мовленнєвої активності, закономірності ефективної мовленнєвої поведінки та прояви активності у дітей дошкільного віку. У статті окреслено умови розвитку мовленнєвої активності, серед яких загальна активність дитини, комунікабельність, ініціативність, здатність до співпраці та культура спілкування. Мовленнєва активність розглядається як складний процес сприйняття, розуміння та самостійного використання мовлення у практиці комунікації, що має вирішальне значення для соціалізації та розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Отримані результати підкреслюють необхідність подальших досліджень і розробки ефективних методик розвитку мовленнєвої активності у дітей дошкільного віку, що сприятиме їх успішній інтеграції у суспільство.