СИНТАКСИЧНА КОГЕЗІЯ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ ПАРАДИГМИ ЕПОХИ (НА МАТЕРІАЛІ «ПОТОКУ СВІДОМОСТІ» М. ПРУСТА)

Анотація

Дослідження пропонує власний погляд на проблему синтаксичної когезійної зв’язності висловлення, тексту в сучасній французькій мові. На матеріалі фрагментів роману М. Пруста «У пошуках утраченого часу» доведено, що синтаксис потоку свідомості з його асоціативністю, хаотичністю, мисленнєвими стрибками, пограничною суб’єктивністю, розчленуванням синтаксичних структур та їх об’єднанням у суцільний «потік» водночас характеризується своєрідною когезійною зв’язністю. Спостережено, що у структурі потоку свідомості синтаксичні структури повсякчас оновлюються, набувають нових значень та форм вираження. Встановлено, що в потоці свідомості не експліцитні засоби та не імпліцитні способи когезії, що корелюють формально з частинами висловлення, відіграють ключову роль при зв’язуванні речень у цілісну структуру. Результати проведеної розвідки ствердили, що вирішальними при когезійному зв’язуванні речень у потоці свідомості є асоціативні системи образів. Обґрунтовано, що у французькій літературі «потоку свідомості» когезія перебуває на новому етапі динамічного розвитку. Аналіз матеріалу засвідчує, що синтаксична когезія в літературі модернізму (потоку свідомості зокрема) співвідноситься з такими принципами культурної парадигми, як інтуїція, алогізм, суб’єктивізм, асоціативність тощо.