ТЕОРІЯ ІГОР У МОДЕЛЮВАННІ КОСМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ: ДИНАМІЧНИЙ ПІДХІД І РЕАЛІЗАЦІЯ В MAPLE
DOI:
https://doi.org/10.32782/pet-2025-2-6Ключові слова:
теорія ігор, космічне суперництво, рівновага Неша, стратегічна взаємодія, математичне моделювання, MapleАнотація
Теорія ігор є універсальним інструментом аналізу стратегічної взаємодії – від економічної конкуренції до військово-політичних рішень і науково-технологічних перегонів. Статтю присвячено формуванню математичної моделі міждержавної конкуренції у сфері освоєння космосу на засадах некооперативної теорії ігор з ненульовою сумою та її чисельній реалізації в середовищі Maple. Об’єкт дослідження-конкурентний розвиток національних космічних програм у геополітичному контексті; предмет – формально-ігрове моделювання стратегічного суперництва з урахуванням обмежених ресурсів, політичних пріоритетів і взаємних впливів. Узагальнено теоретичні засади застосування ігрових підходів до космічного суперництва; побудовано систему диференціальних рівнянь для багатьох гравців із логістичним зростанням і взаємним стримуванням. Основний матеріал зосереджено на тригравцевій постановці (США, Китай, ЄКА), де внутрішнє зростання поєднується з двосторонніми «гальмівними» впливами. На основі аналізу історичних і сучасних епізодів «космічної гонки» побудовано модель, у якій задано систему рівнянь для опису динаміки гравців та умов існування рівноважних станів. Реалізація моделі у Maple забезпечила проведення чисельних моделювань, оцінювання чутливості до параметрів. Отримані результати підтверджують придатність теорії ігор для прогнозування стратегічної поведінки держав у космічній сфері та демонструють практичну корисність запропонованого підходу для підтримки стратегічного планування національних програм і формування елементів міжнародної космічної політики.
Посилання
Başar T., Olsder G. J. Dynamic Noncooperative Game Theory. 2nd ed. Philadelphia : SIAM, 1999.
Dockner E. J., Jørgensen S., Long N. V., Sorger G. Differential Games in Economics and Management Science. Cambridge : Cambridge University Press, 2000.
ESA. ESA Report on the Space Economy 2024. Paris : European Space Agency, 2024.
Fudenberg D., Tirole J. Game Theory. Cambridge, MA : MIT Press, 1991.
Nash J. Equilibrium points in n-person games. Proceedings of the National Academy of Sciences. 1950. Vol. 36, No. 1. P. 48–49.
Nash J. Non-Cooperative Games. Annals of Mathematics. 1951. Vol. 54, No. 2. P. 286–295.
OECD. The Space Economy in Figures. Paris : OECD Publishing, 2023.
OECD. The Economics of Space Sustainability. Paris : OECD Publishing, 2024.
Osborne M. J. An Introduction to Game Theory. Oxford : Oxford University Press, 2003.
Osborne M. J., Rubinstein A. A Course in Game Theory. – Cambridge, MA : MIT Press, 1994.
von Neumann J., Morgenstern O. Theory of Games and Economic Behavior. Princeton : Princeton University Press, 1944.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






