САМОДЕТЕРМІНОВАНІ МОТИВАЦІЙНІ РЕГУЛЯТОРИ КРЕАТИВНОСТІ СУБ’ЄКТА НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.2.21Ключові слова:
суб’єкт, студент, мотивація, самодетермінація, креативність, навчально- професійна діяльність, чинник, регулятор, показник, кореляція.Анотація
У системі вчинкових та діяльнісних патернів суб’єкта навчально-професійної діяльності креативність виступає визначальною характеристикою його самореалізації, самоактуалізації, академічної успішності, подальшого професійного становлення та особистісного комфорту. Креативність розглядається як вмотивована здатність суб’єкта до інноваційної діяльності, що детерміновані системою нелінійних, багаторівневих психологічних характеристик людини, що творить, причому особливості її прояву суттєво обумовлені специфікою провідної діяльності суб’єкта. Основною метою дослідження є теоретико-методологічний та емпіричний аналіз основних мотиваційних регуляторів креативності суб’єкта навчально-професійної діяльності, концептуалізованих в межах теорії самодетермінації. В якості методів дослідження нами використовується аналіз теоретичної та методологічної психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, психолого-діагностичне обстеження, методи математико-статистичної обробки матеріалу (кількісний та якісний аналіз отриманих в ході експерименту даних, процедура кластерного аналізу). Зовнішня мотивація суб’єкта навчально-професійної діяльності представлена екстернальним, інтроектованим, ідентифікованим та інтегрованим типами регуляції активності. Доведено наявність високого рівня вмотивованості до інноваційної діяльності суб’єкта навчально-професійної діяльності у процесі підготовки у виші; встановлено, що на початку навчання у виші висока образна креативності сприяє вмотивованості навчального процесу та зростає рівень релевантності зовнішньої регуляції поведінки висококреативних студентів; можна констатувати, що на момент завершення професійної підготовки у виші студенти гуманітарного та мистецького профілів на статистично вищому рівні виявляють вмотивова- ність на навчання, ніж студенти природничого профілю.
Посилання
Кисельов К.С. Теоретичні засади дослідження креативності майбутнього педагога. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Психологічні науки. Миколаїв: МНПУ, 2016. № 1(16). С. 188–192.
Кузнецов М.А., Діомідова Н.Ю. Емоційний інтелект як чинник психоемоційних станів студентів в умовах іспиту. Монографія. Харків : Діса плюс, 2017. 186 с.
Саврасов М.В. Креативність суб’єкта навчально-професійної діяльності: метакогнітивний підхід. Монографія. Слов’янськ-Тернопіль, ЗУНУ, 2021. 398 с.
Психологічна енциклопедія / авт.-упоряд. О. М. Степанов. Київ : «Академвидав», 2006. 422 с.
Фалько Н.М. Психологічні особливості особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей : автореф. дис…. канд. психол. наук : 19.00.07. Харків, 2008. 21 с.
Олефір В.О. Психологія саморегуляції суб’єкта діяльності : автореф. дис…. докт. психол. наук : 19.00.01. Харків, 2016. 428 с.
Яцюк М.В. Адаптація опитувальника академічної саморегуляції Р. М. Райана і Д. Р. Коннелла (Causal Dimension Scale ІІ SRQ-A). Практична психологія та соціальна робота. 2008. № 4. С. 45–47.
Deci E.L., Ryan R.M. Self-determination theory: A macrotheory of human motivation, development and health. Canadian Psychology, 2008. V. 49. 2008. P. 182–185.