ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПОДРУЖНІМИ ВЗАЄМИНАМИ В МОЛОДІЙ СІМ’Ї
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.3.13Ключові слова:
сім’я, подружні взаємини, життя, задоволеність, молода сім’я, подружжяАнотація
У статті описано, що сучасне українське суспільство характеризується перебудовою сімейних, моральних, світоглядних цінностей, що поряд із нестійким політичним та економічним становищем негативно впливає на життєдіяльність інституту сім’ї в нашій країні. Тому гостро постає необхідність та актуальність пошуків шляхів стабілізації молодої сім’ї. Передумовою створення міцної і стабільної сім’ї є адекватний шлюбний вибір. Та в перехідний етап розвитку нашого суспільства, коли відмирають одні цінності й ще не встановлені нові, на шлюбний вибір впливає ряд соціальних стереотипів, запозичених із сучасної культури Заходу або перейнятих із традиційних народних уявлень про сімейні відносини, які втрачають свою актуальність сьогодні. Проблема визначення рівня задоволення подружніми взаєминами натепер є дуже актуальною. У численних наукових доробках досліджувались фактори, що визначали задоволеність шлюбом як у статичному моменті, так і в динамічному процесі розвитку сім’ї. Більшість авторів визнає провідними роль особистісних, соціально зумовлених характеристик подружжя в оцінці успішності шлюбу. Також науковцям у ході досліджень стає зрозумілим, що сім’я, незалежно від того, на якій стадії розвитку вона перебуває, потребує підтримки та допомоги, яку їй може надати психолог. Але, незважаючи на значний обсяг дослідження даної проблеми, вона і досі вивчена недостатньо. Доведено, що характер взаємин подружжя багато в чому відповідає особливостям стосунків їхніх батьків, а також взаєминам з батьками в ранньому дитинстві. У тих випадках, коли конфлікти між батьками переходили певну межу, виливаючись у різні прояви взаємної неприязні, але справа не доходила до розлучення, діти нерідко сприймали такі стосунки, як антимодель нормальної сім’ї і, вступаючи в шлюб, свої подружні взаємини будували по-іншому. Якщо конфлікт батьків сягав крайньої межі та ставав нестерпним для обох сторін, то інтересам дітей більше відповідає розлучення, ніж подальше спільне життя.
Посилання
Бондарчук О. І. Психологія сім’ї. Київ : МАУП, 2001. 96 с.
Котлова Л. О., Саух І. Д. Психологічні чинники задоволеності шлюбом на різних етапах подружнього життя. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2019. Випуск 1. С. 223–228.
Лисенко Л. М. Психологічні чинники задоволеності стосунками в подружніх парах. Теорія і практика сучасної психології. Запоріжжя, 2018. № 5. С. 73–77.
Магдисюк Л. І., Федоренко Р. П. Психологія життєвих криз : навч. посібник. Луцьк : Вежа-Друк, 2023. 292 с.
Федоренко Р. П. Психологія сім’ї : навч. посібник. Луцьк : Вежа-Друк, 2021. 480 с.
Психологія молодої сім’ї : монографія / Р. П. Федоренко та ін. Луцьк : Вежа-Друк, 2020. 392 с.