ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗГЛЯД ТРИВОЖНИХ СТАНІВ В ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ

Анотація

Сьогодні кожен українець і українка перебувають у постійній небезпеці, яка серйозно позначається на їх психічному стані. Як реакція на подію чи новину люди відчувають тривогу, страх, гнів, лють, безсилля, відчай, радість, здивування. Водночас негативні перманентні емоції можуть значно виснажити внутрішні резерви людини, вплинути на якість життя та призвести до трагічних наслідків. Наразі однією із найпоширеніших психологічних реакцій на воєнні дії є тривога ‒ як відносно стійкий негативний емоційний стан, пов’язаний зі змінами нервово-психічної діяльності (ситуаційна тривожність). В статті наведено дослідження, що має на меті проведення комплексного теоретичного та емпіричного аналізу станів тривоги серед осіб, які постраждали від військового конфлікту в Україні. У контексті триваючих бойових дій, незалежно від того, чи є вони прямими свідками чи отримали інформацію через ЗМІ, багато осіб відчувають підвищену тривогу, стрес і відчуття пригніченого самопочуття. Дослідження глибоко занурюється в психологічні виміри наслідків війни на психічне здоров’я, з особливим акцентом на прояві та поширенні тривоги серед постраждалих. На основі теоретико-методологічного аналізу літератури досліджено поняття тривоги як відносно стійкого негативного емоційного стану, пов’язаного зі змінами нервово-психічної діяльності, сутність якого пов’язана з очікуванням невдачі в соціальних взаємодіях і часто викликана неусвідомленим відчуттям небезпеки, особливо зараз перебуваючи у стані стресі під час війни в Україні. Шляхом вивчення різних теоретичних баз та аналізу існуючої літератури дослідження має на меті поглибити наше розуміння складнощів, пов’язаних із розладами тривоги в конкретному контексті військового конфлікту. Психологічний вплив війни поширюється за межі непрямих бойових зон, впливаючи на осіб незалежно від їх безпосередньої участі. Аналіз теоретичних перспектив дозволяє докладно дослідити багатогранність тривоги в умовах післяконфліктного періоду. Емпіричне дослідження включало методики, за допомогою яких було встановлено рівні прояву тривоги, особистісної та ситуативної тривожності, нервово-психічної напруги та рівнів депресивного стану під час війни в Україні. У вибірку дослідження ввійшли 30 респондентів віком від 25 до 45 років (ВПО та особи, що постраждали під час війни), з них 9 чоловіків та 21 жінка. Отримані висновки з цього дослідження мають важливі наслідки для розробки цільових втручань та стратегій підтримки. Розуміння специфіки тривоги в унікальних умовах військового конфлікту дозволяє виявити ключові чинники, що сприяють її поширенню. Крім того, дослідження спрямоване на розкриття психосоціальної динаміки, яка може призводити до розвитку симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР).