ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РИЗИКУ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ БЕЗРОБІТНИХ ОСІБ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ

Анотація

У статті описано, що втрата можливості професійної реалізації у працездатному віці сприймається як крах усього життєвого сенсу серед людей. Тому серед наслідків безробіття зустрічаються різке зниження самооцінки та збільшення негативних емоційних станів, у багатьох випадках виникає депресивний синдром із тенденціями до суїциду. Підтверджено статистичними дослідженнями цієї проблематики, що для з’ясування актуальних причин виникнення феномена самогубства необхідно розглядати це питання в різних аспектах, враховувати умови соціального та асоціального характеру, об’єктивні та суб’єктивні фактори котрі супроводжують суїцид і у сукупності – пояснюють його справжню природу. Доведено, що саме стрес, перенесений у період безробіття, який провокується і членами сім’ї, може спричинити скорочення тривалості життя людини. Суїцидальна поведінка є вольовим актом, до структури якої входять суїцидальні думки, задуми, наміри, парасуїцид, завершений суїцид. Виділяють декілька ключових періодів у скоєнні суїциду, котрі важливі при аналізі виникнення ризику суїциду. Щоб вчасно ідентифікувати суїцидента та встигнути надати необхідну допомогу, описано етапи: досуїцидальний період (перший період), пресуїцидальний (другий період), реалізація суїцидальних задумів (третій період), постсуїцидальний (четвертий період). При оцінці суїцидальних ризиків самогубство вважається відносно стійким соціальним явищем. Його попередження неможливе без знання причин, ознак-індикаторів, мотивів і умов. Оцінка ризику суїциду є одним із найбільш важливих і важких завдань сучасної превентивної медицини і стосується не тільки лікарів, фахівців в області психіатрії, але й практичних психологів. Тому вважаємо, що важливо надавати якісну психологічну допомогу і підтримку таким категоріям населення, їхнім партнерами для не уможливлення скоєння суїциду.