ПРОБЛЕМА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В РАКУРСІ ДЕФІНІЦІЇ ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: АНАЛІЗ ПРОВІДНИХ ПОНЯТЬ І ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.1.1Ключові слова:
психічне здоров’я, суб’єктивне благополуччя, сприйнята самоефективність, автономія, компетенція, міжпоколінні взаємини, самореалізаціяАнотація
Структура теоретичного аналізу проблеми психічного здоров’я у статті опирається на дефініцію Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), згідно з якою воно визначається як сукупність таких складових, якими виступають суб’єктивне благополуччя, сприйнята самоефективність, автономія, компетенція, міжпоколінна залежність і визнання здатності до реалізації власного інтелектуального та емоційного потенціалу. Констатується, що дана дефініція опирається не на психіатричні (медичні), а на психологічні виміри розуміння та інтерпретації психічного здоров’я як такого феномену, яке не просто передбачає відсутність психічних порушень, а і прояви позитивних психічних процесів, станів, якостей у людини. Визначено, що благополуччя – одна з найпоширеніших категорій у контексті концептів та теорій, пов’язаних із розробкою досліджуваної проблеми. Стисло характеризуються різні його види (фізичне, матеріальне, емоційне, соціальне), а в їх числі – суб’єктивне благополуччя особистості. За результатами пілотного асоціативного експерименту (проведеного на початку січня 2024 року) виокремлено 9 семантичних груп вербальних реакцій респондентів (українців різного віку, статі, соціально-демографічного статусу) на слово-стимул «психічне здоров’я»: 1) «духовно-моральні якості та еталони», 2) «мотиваційно-вольові процеси, стани та якості», 3) «афективні процеси та стани», 4) «когнітивні процеси та стани», 5) «передумови та цінності вітальності», 6) «мілітарні та антимілітарні асоціації», 7) «спільноти та комунікація», 8) «інші (абстрактні) асоціації» та 9) «дії та їх передумови». За результатами теоретичного аналізу та асоціативного експерименту виокремлено перспективи подальших наукових досліджень, а саме: дослідження релігійної віри як чинника психічного здоров’я військовослужбовців – учасників бойових дій.
Посилання
Prince M., Patel V., Saxena Sh., Maj M., Maselko J., Phillips M. at al. The Lancet. Series: Global Mental Health. 2007. Vol. 370, Is. 9590. P. 859–877. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)61238-0
Investing in Mental Health. World Health Organization, Geneva. 2003. 48 p.
Well-being / APA Dictionary of Psychology. АРА, 2018. URL: APA Dictionary of Psychology 4. Felce D., Perry J. Quality of life: Its definition and measurement. Research in Developmental Disabilities. 1995. Vol. 16, Is. 1. P. 51–74. DOI: https://doi.org/10.1016/0891-4222(94)00028-8Autonomy / APA Dictionary of Psychology. АРА, 2018. URL: APA Dictionary of Psychology 5. Handbook of Positive Psychology / Ed. вy C. Snyder and Sh. Lopes. Oxford University Press, 2002. 828 p.
Subjective well-being (SWB) / APA Dictionary of Psychology. АРА, 2018. URL: APA Dictionary of Psychology
Diener E. Subjective well-being. Psychological Bulletin. 1984. No 95(3). P. 542–575. https://doi.org/10.1037/0033-2909.95.3.542
Diener E., Suh E., Lucas R., Smith H. Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological Bulletin. 1999. No 125(2). P. 276–302. https://doi.org/10.1037/0033-2909.125.2.276
Diener E., Oishi Sh., Tay L. Advances in subjective well-being research. Nature Human Behavior. 2018. No 2. P. 253–260. https://doi.org/10.1038/s41562-018-0307-6
Self-efficacy / APA Dictionary of Psychology. АРА, 2023. URL: APA Dictionary of Psychology 11. Bandura A. Reflections on self-efficacy. Advances in Behavior Research and Therapy. 1978. Vol. 1, Is. 4. P. 237–269. https://doi.org/10.1016/0146-6402(78)90012-7
Bandura A. Self-efficacy mechanism in human agency. American Psychologist. 1982. No 37(2). P. 122–147. https://doi.org/10.1037/0003-066X.37.2.122
O’Leary A. Self-efficacy and health. Behavior Research and Therapy. 1985. Vol. 23, Is. 4. P. 437–451. https://doi.org/10.1016/0005-7967(85)90172-X
Kerosta B., Sarvdeep K., Anjaly M. Self-efficacy and hope as predictors of mental health. Indian Journal of Positive Psychology. 2017. Vol. 8, Is. 4. P. 631–635.
Berry J., West R. Cognitive self-efficacy in relation to personal mastery and goal setting across the life span. International Journal of Behavioral Development. 1993. Vol. 16, Is. 2. P. 351–379. https://doi.org/10.1177/016502549301600213
Grieve R., Witteveen K., Tolan G., Jacobson B. Development and validation of a measure of cognitive and behavioral social self-efficacy. Personality and Individual Differences. 2014. Vol. 59. P. 71–76. https://doi.org/10.1016/j.paid.2013.11.008
Autonomy / APA Dictionary of Psyhology. APA, 2018. URL: APA Dictionary of Psyhology.
Edwards R. Mental health as rational authonomy. The Journal of Medicine nd Philosophy: A Forum for Bioethics and Philosophy of Medicine. 1981. Vol. 6, Is. 3. P. 309–322. https://doi.org/10.1093/jmp/6.3.309
Deci E., Ryan R. The support of autonomy and the control of behavior. Journal of Personality and Social Psychology. 1987. No 53(6). P. 1024–1037. https://doi.org/10.1037/0022-3514.53.6.1024
Ryan R., Deci E. Self-regulation and the problem of human autonomy: Does psychology need choice, self-determination, and will? Personality. 2006. Vol. 74, Is. 6. P. 1557–1586. https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.2006.00420.x
Chirkov V. Human psychological autonomy: Reflections on the debates about its understanding in modern psychology. Social and Personality Psychology Compass. 2011. Vol. 5, Is. 9.
Santiago J. Personal authonomy: What’s content got to do with it? Social Theory and Practice. 2005. Vol. 31, No 1. P. 77–104.
Ewing K. P. Can psychoanalytic theories explain the Pakistani woman? Intrapsychic autonomy and interpersonal engagement in the extended family. Ethos. 1991. No 19(2). P. 131–160. DOI: https://doi.org/10.1525/eth.1991.19.2.02a00010
Koestner R. Reaching one’s personal goals: A motivational perspective focused on autonomy. Canadian Psychology / Psychologie canadienne. 2008. No 49(1). P. 60–67. DOI: https://doi.org/10.1037/0708-5591.49.1.60
Weinert F. Concepts of competence. Max Planck Institute for Psychological Research, Munich, Germany. 1999. 35 p.
Hoffmann T. The meanings of competency. Journal of European Industrial Training. 1999. Vol. 23, No. 6. Р. 275–286. https://doi.org/10.1108/03090599910284650
Hatcher R., Fouad N., Campbell L., McCutcheon S., Grus C., Leahy K. Competency-based education for professional psychology: Moving from concept to practice. Training and Education in Professional Psychology. 2013. No 7(4). P. 225–234. https://doi.org/10.1037/a0033765
Davey A., Eggebeen D. Patterns of intergenerational exchange and mental health. Journal of Gerontology. Psychological Sciences. 1998. Vol. 53, No. 2. P. 86– 95. https://doi.org/10.1093/geronb/53B.2.P86
Bowlby J. Maternal care and mental health. World Health Organization. Geneva, 1952. 63 p.
Rusu M. The process of self-realization – From the humanist psychology perspective. Psychology. 2019. No 10. P. 1095–1115. https://doi.org/10.4236/psych.2019.108071
Self-actualization / APA Dictionary of Psychology. АРА, 2023. URL: APA Dictionary of Psychology
Bracken P., Thomas Ph. Postpsychiatry a new direction for mental health. British Medical Journal. 2001. Vol. 322. P. 724. https://doi.org/10.1136/bmj.322.7288.724
Schwartz S. H., Bilsky W. Toward a universal psychological structure of human values. Journal of Personality and Social Psychology. 1987. No 53(3). P. 550–562. https://doi.org/10.1037/0022-3514.53.3.550
Lopes L. Between hope and fear: The Psychology of Risk. Advances in Experimental Social Psychology. 1987. Vol. 20. P. 255–295. https://doi.org/10.1016/S0065-2601(08)60416-5
Schwartz S., Hardy S., Zamboanga B., Meca A., Waterman A., Picariello S., Luyckx K., Crocetti E., Kim S., Brittian A., Roberts S., Whitbourne S., Ritchie R., Brown E., Forthun L. Identity in young adulthood: Links with mental health and risky behavior. Journal of Applied Developmental Psychology. 2015. Vol. 36. P. 39–52. https://doi.org/10.1016/j.appdev.2014.10.001
