ЗВ’ЯЗОК ЗДАТНОСТІ ДО МАЙНДФУЛНЕС ЗІ СТРЕСОСТІЙКІСТЮ УКРАЇНЦІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.3.7Ключові слова:
стрес, стресостійкість, здатність до майндфулнес, саморегуляція, практика майндфулнесАнотація
Дослідження зв’язку здатності особистості до майндфулнес з її стресостійкістю має виняткову важливість і актуальність, що зумовлюється психологічними викликами, які нині стоять перед населенням України. Оскільки війна є надзвичайною стресогенною подією, яка вже більше аніж 2,5 роки спричиняє вплив на психіку українців, вона породжує в них численні стани – власне стресу, тривоги, депресії та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) тощо. За таких умов люди шукають способів зберегти емоційний баланс та підтримувати свою психічну стійкість. Встановлення факторів, що можуть покращити стресостійкість, є критично важливим для розробки ефективних стратегій психічної підтримки людей, які потерпають від війни. Майндфулнес або усвідомленість (mindfulness) є психологічною здатністю людини залишатися в моменті «тут і зараз» з прийняттям і безоцінковим ставленням до власних переживань. Часто використовуване визначення майндфулнес як навмисного, неупередженого усвідомлення було введено Дж. Кабат-Зінн для опису тренінгу в програмі «Зменшення стресу на основі усвідомленості», що зосередило увагу на прикладному аспекті. Дослідження науковців (психологів, медиків, біологів та ін.) з різних країн довели емпірично, що майндфулнес-техніки можуть бути ефективними для зниження рівня стресу та розвитку психологічної гнучкості. Ці техніки допомагають людям регулювати емоційні реакції, знижуючи їхню інтенсивність і запобігаючи надмірному фокусуванню на негативних емоціях та переживаннях. Ці факти отримали й наукове обґрунтування на рівні механізмів, які забезпечують вказані ефекти. Оскільки майндфулнес є складним явищем, то й здатність до його вияву має індивідуальні відмінності (як загального прояву, так і прояву різних складників). Вивчення цих відмінностей дасть можливість краще зрозуміти психологічний зміст майндфулнес на особистісному рівні прояву. Вивчення впливу майндфулнес на стресостійкість українців в умовах війни має не лише теоретичну цінність, а й прикладне значення. Його результати сприятимуть розробці програм психологічної підтримки для населення, що переживає травматичні події, та допомогти людям адаптуватися до складних умов війни, що зрештою може покращити рівень громадського здоров’я та соціальної стабільності. Встановлений вплив складників здатності до майндфулнес (спостереження, вербальний опис досвіду та не реагування) на прояв стресостійкості особистості можу стати орієнтиром для створення контенту розвивальних та реабілітаційних програм.
Посилання
Lasarus R., Folkman S. Stress, appraisal and coping. NY: Springer, 1984. 230 p.
Тютюнник Л.Л. Поняття стресостійкості особистості в сучасному науковому дискурсі. Габітус. 2020. Вип. 13. С. 158–163.
Когут О.О. Психологія стресостійкості особистості : дис. … д-ра психол. наук : 19.00.07. Переяслав, 2021. 535 с.
Шейко А.О. Чинники психологічної стійкості осіб юнацького віку. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія : Психологічні науки. 2013. Т. 2, Вип. 11. С. 332-336. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdups_2013_2_11_64.
Ассонов Д, Хаустова О. Розвиток концепції резилієнсу в науковій літературі протягом останніх років. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2019. 4(4): e0404219. URL: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/219.
Kabat-Zinn J. Full catastrophe living: Using the wisdom of your body and mind to face stress, pain and illness. New York : Delacorte Press. 1990. 453 р.
Гордієнко-Митрофанова І. Позитивна психотерапія : навч. посіб. з психотерапевтичних практик розвитку усвідомленої стресостійкості. Київ : ГО «МНГ». 2022. 221 с. URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/items/1d49bee7-09b9-41b2-817c-ad7af6ae89d4
Brown К.W., Ryan R.M., Creswell J.D. Mindfulness: Theoretical Foundations and Evidence for its Salutary Effects. Psychological Inquiry. 2007. Vol. 18(4). Р.211–237. URL: http://www.gruberpeplab.com/teaching/psych231_fall2013/documents/231_Brown2007.pdf
Bishop S.R., Lau M., Shapiro S., Carlson L., Anderson N.D., Carmody J., Segal Z.V., Abbey S., Speca M., Velting D., Devins, G. Mindfulness: A proposed operational definition. Clinical Psychology. Science and Practice. 2004. Vol. 11(3). Р. 230–241. URL: https://doi.org/10.1093/clipsy.bph077
Connor K.M., Davidson J.R.T. Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depress. Anxiety. 2003. Vol. 18. Р. 76–82. doi: 10.1002/da.10113.
Школіна Н.В., Шаповал І.І., Орлова І.В., Кедик І.О. Адаптація та валідизація україномовної версії шкали стресостійкості Коннора – Девідсона-10 (CD‑RISC-10): апробація у хворих на анкілозивний спондиліт. Український ревматологічний журнал. 2020. № 80 (2). DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.80.15236.
Bajaj B., Khoury B., Sengupta S. Resilience and Stress as Mediators in the Relationship of Mindfulness and Happiness. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13:771263. doi: 10.3389/fpsyg.2022.771263.
Каплуненко Я., Кучина В. Адаптація та валідизація короткого п’ятифакторного опитувальника майндфулнес (ПОМ-15). Організаційна Психологія. Економічна Психологія. 2023. 1(28). С. 95-105. URL: https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.10.
Mandleco B.L., Peery R.N., Peery J.C. An Organizational Framework for Conceptualizing Resilience in Children. J. Child Adoles. Psychiatric nurses. 2000. Vol. 13(3). Р. 99–112. doi: 10.1111/j.1744-6171.2000.tb00086.x