ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПРИ ПЕРЕХОДІ ДО ЦИВІЛЬНОГО ЖИТТЯ: ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ АДАПТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.1.7Ключові слова:
психологічна реабілітація, військовослужбовці, ПТСР, когнітивно-поведінкова терапія, експозиційна терапія, групова терапіяАнотація
У статті розглядається актуальна проблема реабілітації військовослужбовців при переході до цивільного життя. Охарактеризовано основні методи психологічної допомоги в реабілітації військовослужбовців (когнітивно-поведінкова терапія, когнітивна терапія травми, експозиційна терапія), а також презентовано структурований підхід до мультимодальної реабілітації. Виділено ключові етапи втручання, узагальнено виклики сучасної практики та окреслено рекомендації з підвищення ефективності програм психологічної підтримки військових. Розглянуто основні моделі та підходи до організації психологічної допомоги військовослужбовцям. Кожна з них має власні мету, методи й формат реалізації, але всі спрямовані на зниження психотравматичних наслідків служби та відновлення ресурсів особи. Кожна з перелічених моделей має свою сферу застосування та показання. Найвищу ефективність демонструє інтеграція кількох підходів із урахуванням контексту служби, індивідуальних потреб військовослужбовця та ресурсів системи підтримки. Описано, що модель «спільнота– родина–військова частина» дозволяє побудувати мультидисциплінарну мережу підтримки, де кожен із трьох рівнів доповнює інтервенції інших. Процес адаптації військовослужбовців до цивільного життя після служби у військових частинах є надзвичайно складним і багатогранним. Військова служба часто передбачає специфічний досвід, який формує особистісні характеристики, соціальні зв’язки та психологічний стан. Повернення до цивільного життя вимагає від колишніх військових значних зусиль для відновлення психологічної рівноваги, подолання стресу та адаптації до нових соціальних, економічних і культурних реалій.
Посилання
Доценко Л., Максименко Н. Психологічні чинники адаптації військовослужбовців строкової служби в умовах військової частини. Вісник Національного університету оборони України. 2019. № 2 (52). С. 49–55.
Здіорук С. Служба військових капеланів у воєнній організації української держави: необхідність, можливості та перспективи. Виклики та загрози гуманітарній безпеці української держави : зб. наук.-експертн. матер. 2015. Вип. 4. С. 74–81. URL: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Kapelany-3aa20.pdf (дата звернення: 11.09.2021).
Казмірчук А., Швець А., Ричка О., Чайковський А. Суїциди в збройних силах України: аналіз та напрями їх запобігання. Проблеми військової охорони здоров’я. Київ, 2017. Вип. 47. 310–319 с. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_47_38
Клименко І. Моделі надання медико-психологічної допомоги військовослужбовцям. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2024. вип. 11, вип. 3(25), с. 262–273.
Кокун О., Пішко І., Лозінська Н., Олійник В., Хоружий С., Ларіонов С., Сириця М. Особливості надання психологічної допомоги військовослужбовцям, ветеранам та членам їхніх сімей цивільними психологами : метод. посіб. Київ. : 7БЦ, 2023. 175 с.
Foa E., Hembree E., Rothbaum B. Prolonged Exposure Therapy for PTSD: Emotional Processing of Traumatic Experiences. Oxford University Press; 2007.
Lee C., Gavriel H. Integrating EMDR therapy and new technologies to enhance resilience and recovery in military personnel. Military Review. May–June 2025. 105(3). P. 45–56.
Turgoose D., Ashwick R., Murphy D. Systematic review of digital health interventions for military PTSD. J Med Internet Res. 2020. 22(9). e22079