ЕМОЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ МІЖ БАТЬКАМИ ТА ДІТЬМИ: РОЛЬ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ В РОЗВИТКУ СТОСУНКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.1.18Ключові слова:
емоційна близькість, дитячо-батьківські стосунки, прив’язаність, сімейні стосункиАнотація
У запропонованій статті здійснено теоретичне дослідження емоційної близькості батьків з різною прив’язаністю. Робота будувалася на основі системного аналізу науково-теоретичних досліджень щодо проблеми проявів емоційної близькості батьків з різним стилем прив’язаності у їх стосунках із дітьми. У статті зроблено спробу інтеграції наукових положень щодо проблеми емоційної близькості батьків у їх стосунках із дітьми. Предмет дослідження був визначений емоційною близькістю батьків з різною прив’язаністю. Основну увагу в статті було зосереджено на впливі стилю прив’язаності на емоційну близькість в дитячо-батьківських стосунках. Узагальнення наукових досліджень дало можливість визначити емоційну близькість між батьками та дітьми як важливий компонент сімейної взаємодії, що суттєво впливає на психічний розвиток дітей, формування їхньої емоційної компетентності та соціальних навичок. Емоційна близькість впливає на емоційний та психологічний стан всієї родини, сприяє створенню здорового середовища для емоційного, соціального й когнітивного розвитку дитини. Тривала емоційна напруга та стрес у родині можуть призвести до виснаження в емоційній, ментальній і фізичній сферах, що негативно впливає як на особистий стан батьків, так і на міжособистісні стосунки в сім’ї. У статті зазначено, що надійність прив’язаності батьків сприяє здатності встановлювати емоційні зв’язки з іншими, будувати міцні міжособистісні стосунки та створювати ефективні моделі поведінки в стосунках із власними дітьми. Здатність розуміти когнітивні й афективні стани інших людей має вирішальне значення для успішної соціальної взаємодії. Дорослі з надійним типом прив’язаності можуть легше налаштуватися на думки інших людей. Уточнено, що ненадійна прив’язаність батьків може мати свій прояв у порушеннях емоційної регуляції, недовіри до партнера, незадоволеності стосунками. Батьки з ненадійною прив’язаністю зазвичай мають труднощі у вираженні любові та симпатії, вибирають суперництво чи уникнення для вирішення конфліктів. Ненадійна прив’язаність пов’язана із соціальними труднощами, складністю в регулюванні стресу, що призводить до проблем із проявами емоцій та емпатією.
Посилання
Гавриловська К., Пирог Г., Паламар А. Особливості сімейної взаємодії осіб із різними типами прив’язаності. Журнал соціальної та практичної психології. 2024. Вип. 3. С. 50–55.
Збродська І. Феномен батьківського вигорання як предмет психологічного досліження. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2020. Серія 12. Психологічні науки. Вип. 12 (57). С. 38–52.
Тарасова В. В. Методика дослідження особливостей поведінки у стресових ситуаціях підлітків з ненадійним типом прив’язаності. Науковий журнал «Молодий вчений». Психологічні науки. 2023. № 5 (117). С. 73–78.
Bailes L.G., Blum A., Barnett W., Piersiak H., Takemoto S., Fleming B., Humphreys K.L. Stressful life events and prenatal representations of the child. Attachment & Human Development. 2024. Vol. 26, No. 2. Р. 116–132.
Булгакова О. Ю, Азаркіна О. В. Теоретичні основи вивчення дитячо-батьківських стосунків у психологічних дослідженнях. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2020. Т. 31 (70) № 3. С. 100–104.
Bakel H.J.A. van, Hall R.A.S. The Father-infant relationship beyond caregiving sensitivity. Attachment & Human Development. 2019. Vol. 22, No. 1. Р. 27–31.
Юрков О. С., Литко Е. С. Феномен прив’язаності в дошкільному віці. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія». 2016. Вип. 2 (4). С. 221–226.
Paquette D., Dubois-Comtois K., Cyr C., Lemelin J.P., Bacro F., Couture S., Bigras M. Early childhood attachment stability to mothers, fathers, and both parents as a network: associations with parents’ well-being, marital relationship, and child behavior problems. Attachment & Human Development. 2024. Vol. 26, No. 1. Р. 66–94.
Aras A., Fonagy P., Campbell C., Rosan C. What do we know about parental embodied mentalizing? A systematic review of the construct, assessment, empirical findings, gaps and further steps. Attachment & HumanDevelopment. 2024. Vol. 26, No. 6. Р. 588–624.
Garon-Bissonnette J., Dubois-Comtois K., St-Laurent D., Berthelot N. A deeper look at the association between childhood maltreatment and reflective functioning. Attachment & Human Development. 2023. Vol. 25, No. 3–4. Р. 368–389.
Gallistl M., Kungl M., Gabler S., Kanske P., Vrticka P., Engert V. Attachment and interindividual differences in empathy, compassion, and theory of mind abilities. Attachment & Human Development. 2024. Vol. 26, No. 4. Р. 350–365.
Балецька Л. М. Особливості дослідження феномену прив’язаності батьків та дітей. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2016. Вип. 3. С. 18–26.
Зіборова О. Особливості материнсько-дитячої взаємодії при відхиленнях у психофізичному розвитку дитини. Науково-практичний журнал «Наука і освіта» Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Одеса, 2022. № 4. С. 34–40.
Крайлюк А. І., Пономарьова В. К. Взаємозв’язок емпатії батьків з особливостями виховання дітей дошкільного віку. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологiчнi науки». Херсон, 2021. Вип. 4. С. 40–47.
Коробка І. М. Суб’єктивне благополуччя: теоретичні інтерпретації, чинники й ресурси підтримання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологiчнi науки». Херсон, 2022. Вип. 2. С. 85–93.
Вінс В. А., Кобільнік С. В. Роль емоційного інтелекту у вирішенні сімейних конфліктів. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2022. Вип. 5. С. 53–57.
