ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТАФОРИЧНИХ АСОЦІАТИВНИХ КАРТ У РОБОТІ З ПСИХОЛОГІЧНОЮ ТРАВМОЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.3.2Ключові слова:
психологічна травма, війна, метафоричні асоціативні карти, кризова допомога, тригер, ресурсАнотація
У статті досліджено проблему застосування метафоричних асоціативних карт (МАК) у роботі з психологічною травмою, зокрема травмою, спричиненою війною. На основі здійсненого теоретичного аналізу та власного практичного досвіду автора сформульовано ключові особливості застосування МАК у роботі з психологічною травмою, а саме: для повноцінного зцілення від психологічної травми роботи тільки з МАК недостатньо, тому що обговорення зображення здійснюється переважно на рівні свідомості та не задіює тіло людини, робота з яким теж необхідна; застосування МАК може бути доречним на окремих етапах роботи з психологічною травмою, але це – лише частина терапевтичної програми; під час роботи з психологічною травмою припустимим є використання МАК як матеріалу для розповіді; роботу з МАК можна вважати певною кризовою інтервенцією, якщо враховувати характер запитань, які формулює психолог під час обговорення з клієнтом певного метафоричного зображення; перевагою використання МАК під час терапевтичної бесіди про травматичний досвід є створення умовно безпечного простору та екологічність; слід бути максимально обережними у використанні МАК у роботі з людьми, які пережили травматичний досвід, оскільки фактично будь-яке зображення може стати тригером та спровокувати бурхливі неконтрольовані реакції; в ситуації відсутності образів по метафоричній карті роботу з МАК можна продовжити вже як роботу з розвитку уяви та гнучкості мислення; МАК можна успішно використовувати в роботі зі смислами та екзистенційними проблемами, запитання екзистенційного змісту актуалізують, відповідно, саме екзистенційні смисли, допомагають переключити увагу людини з психічних реакцій на духовний вимір, тобто дистанціюватися від психічного до духовного; МАК є гарним інструментом (та/або) матеріалом для роботи з ресурсами людини, тобто тим, що підтримує людину та зміцнює її сили.
Посилання
Бородулькіна Т. Актуалізація екзистенціальних смислів як форма психологічної інтервенції в кризовій психології. Психологічні перспективи. 2022. № 39. С. 25–43.
Бородулькіна Т. О. Метафора в процесі професійної підготовки майбутніх психологів. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія : № 12. Психологічні науки : зб. наукових праць. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. № 37(61). С. 81–86.
Герберт К. Розуміти травматичний досвід. Путівник для безпосередніх учасників та їхніх родин. Львів : «Свічадо», 2015. 72 с.
Колк ван дер Б. Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому. Харків : Віват, 2023.
Пурйо Т. Духовні можливості логотеорії Віктора Франкла. Інструкції для успішного застосування. Харків : ПП «Компанія СКАТ», 2022. 248 с.
Levine P. A. Healing Trauma: A Pioneering Program for Restoring the Wisdom of Your Body. Boulder, Colorado : Sounds True, 2008.
Sarfati GE. Meaning and Trauma. From Psychosocial Recovery to Existential Affirmation. A Note on V. Frankl’s Contribution to the Treatment of Psychological Trauma. In: Batthyány, A. (eds) Logotherapy and Existential Analysis. Logotherapy and Existential Analysis: Proceedings of the Viktor Frankl Institute Vienna, 2016, vol. 1. Springer, Cham. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-29424-7_20 (дата звернення: 12.10.2023).
Törneke N. Metaphor in practice: A professional's guide to using the science of language in psychotherapy. Context Press/New Harbinger Publications, 2017.
