НЕЙРОБАТЬКІВСТВО В КОНТЕКСТІ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.1.18

Ключові слова:

нейроцентрична модель виховання, відповідальність, нейробатьківство, розлад аутистичного спектру, нейровідмінність

Анотація

Виховання дитини з розладом аутистичного спектру так чи інакше пов’язане з отриманням батьками інформації про особливості неврологічного статусу дитини у зв’язку з її діагнозом, специфіку розвитку та ефективні методи, спрямовані на те, щоб успішно адаптувати її до життя в соціумі. Орієнтуючись на такого роду інформацію, батьки виробляють своєрідний стиль взаємодії та спілкування з дитиною, що може бути охарактеризований як нейробатьківство. В статті здійснено аналіз критичних публікацій щодо нейроцентричної моделі виховання та її втілення в соціальну практику. Розглянуто основні положення моделі з точки зору їх функціонального значення в розумінні батьками особливостей поведінки дитини з розладами аутистичного спектру, прийнятті діагнозу, пошуку адекватних способів взаємодії та спілкування з нею. Звертається увага на те, що нейробатьківство як певна рольова модель значною мірою позбавляє батьків природності та спонтанності в стосунках з дітьми, породжує почуття провини за те, що вони поводяться з ними як експерти, а не як люблячі батьки. Показано, що окремі положення нейроцентричної моделі виховання не тільки не відповідають сучасним науковим уявленням про розвиток мозку, але й породжують негативні емоційні переживання у батьків, які орієнтуються на них. Зокрема, це положення про те, що перші три роки життя дитини є критичними для розвитку психіки; своєчасне забезпечення розвиваючого середовища та велика кількість терапевтичних інтервенцій гарантують в кінцевому результаті «нормальну» дитину; батьки несуть основну відповідальність за виховання такої дитини. Вказується на те, що неприйняття факту нейровідмінностей в розвитку дитини з розладами спектру аутизму та підвищена відповідальність батьків за своєчасне забезпечення терапії і виховання дитини, здатної пристосуватися до стандартів більшості, може стати додатковим джерелом батьківського стресу.

Посилання

Bartušienė D. Autizmas ir neurotėvystė/motinystė: kai vien meilės nepakanka. Kultūra ir visuomenė: socialinių tyrimų žurnalas. 2021. № 12. P. 55–87. https://doi 10.7220/2335-8777.12.3.

Elder J. H., Kreider C. M., Brasher S. N., Ansell M. Clinical impact of early diagnosis of autism on the prognosis and parent–child relationships. Psychology Research and Behavior Management. 2017. № 10. P. 283–292. https://doi.org/10.2147/PRBM.S117499.

Hodge N. S. Disabling families: How parents experience the process of diagnosing autism spectrum disorders. Sheffield Hallam University (United Kingdom). 2006. URL: https://shura.shu.ac.uk/17143/1/Hodge_30651.pdf.

Jacobs D., Hens K. Love, Neuro-Parentingand Autism: From Individual to Collective Responsibility towards Parents and Children. Analize. Journal of Gender and Feminists Studies. 2018. № 10. P. 102–124. URL: https://www.analizejournal.ro/wpcontent/uploads/issues/numarul_11/11_5_jacobs_hens-102-124.pdf.

Jacobs D., Steyaert J., Dierickx K. and Hens K. Implications of an Autism Spectrum Disorder Diagnosis: An Interview Study of How Physicians Experience the Diagnosis in a Young Child. Journal of Clinical Medicine. 2018. № 7 (10): 348 p. https://doi.org/doi: 10.3390/jcm7100348.

Kaczmarek E. Radzenie sobie z rolą matki dziecka z autyzmem w narracji autobiograficznej. Niepełnosprawność – zagadnienia, problemy, rozwiązania. 2016. Vol.I. № 18. P. 42–59. URL: http://kn.pfron.org.pl.

Macvarish J. Neuroparenting: The Expert Invasion of Family Life. Palgrave Macmillian. UK. 2016. 125 с. URL: https://www.researchgate.net/publication/306428868_Neuroparenting_The_Expert_Invasion_of_Family_Life.

McCafferty P., & McCutcheon J. Parenting a Child with Autism: Considering the Stresses, Supports and Implications for Social Work Practice. Child Care in Practice. 2020. Vol. 1 № 17. P. 389–405. https://doi.org/10.1080/13575279.2020.1765145.

Picardi A., Gigantesco A., Tarolla E., Stoppioni V., Cerbo R., Cremonte M., Alessandri G., Lega I., & Nardocci F. Parental Burden and its Correlates in Families of Children with Autism Spectrum Disorder: A multicentre study with two comparison groups. Clinical Practice and Epidemiology in Mental Health. 2018. № 14. P. 143–176. https://doi.org/10.2174/1745017901814010143

Pozo P., Sarriá E. Prediction of Stress in Mothers of Children with Autism Spectrum Disorders. The Spanish Journal of Psychology. 2014. Vol. 17. URL: https://doi.org/10.1017/sjp.2014.6.

Snoek A., Horstkötter D. Neuroparenting: the Myths and the Benefits. An Ethical Systematic Review. Neuroethics. 2021. P. 387–408. https://doi.org/10.1007/s12152-021-09474-8

Voinsky I., Fridland O. Y., Aran A., Frye R. E., Gurwitz D. Machine learning-based blood RNA signature for diagnosis of autism spectrum disorder. International Journal of Molecular Sciences, 2023. № 24(3), 2082. https://doi.org/10.3390/ijms24032082

Waltz M. The production of the “normal” child: Neurodiversity and the commodification of parenting. In H. Bertilsdotter Rosqvist, N. Chown, & A. Stenning (Eds.), Neurodiversity Studies: A New Critical Paradigm (Routledge Advances in Sociology). Routledge. 2020. https://doi.org/10.4324/9780429322297-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Пасічняк, Р. Ф. (2024). НЕЙРОБАТЬКІВСТВО В КОНТЕКСТІ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ. Психологічні студії, (1), 138–143. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.1.18

Номер

Розділ

Статті