РОЛЬ СОЦІО-ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ВИБОРІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ ОСОБАМИ З ПІДВИЩЕНОЮ ТРИВОЖНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.4.4Ключові слова:
емоційний інтелект, соціо-емоційна компетентність, тривожність, копінг- стратегії, фокусований на проблемі копінг, фокусований на емоціях копінг, уникаючий копінг.Анотація
Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку між соціо-емоційною компетентністю, копінг-стратегіями та тривожністю. Соціо-емоційна компетентність визначена як ключовий складник емоційного інтелекту, що забезпечує ефективне розпізнавання, розуміння та регулювання емоцій, а також побудову здорових міжособистісних стосунків. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення складників емоційного інтелекту та їх впливу на вибір копінг-стратегій у осіб з підвищеною тривожністю. Проведено дослідження на вибірці 73 осіб віком від 19 до 56 років (57 жінок і 16 чоловіків). За допомогою регресійного аналізу здійснено статистичний аналіз впливу компонентів соціально-емоційної компетентності та труднощів емоційної регуляції на вибір копінг-стратегій у респондентів із підвищеним рівнем тривожності. Для аналізу вибрано копінг-стратегії, фокусовані на проблемі, копінг-стратегії, фокусовані на емоціях, та уникаючі копінг-стратегії (за опитувальником «Brief-COPE» Лазаруса). Представлено розподіл показників використання копінг-стратегій у групах з різним рівнем особистісної тривожності (низьким, середнім та високим). З’ясовано, що такі компоненти соціально-емоційної компетентності, як самоефективність, самокерування та самоусвідомлення, мають суттєвий вплив на вибір адаптивних копінг-стратегій, незалежно від рівня тривожності. Такі стратегії знижують імовірність вибору стратегій самозвинувачення, відмови та вживання речовин. Модераторна роль тривожності в цих взаємозв’язках не підтвердилася, що підкреслює автономність соціально-емоційних навичок у формуванні поведінкових стратегій. Визначено, що негативні аспекти регуляції емоцій, такі як неприйняття, імпульсивність і обмеженість стратегій, значною мірою корелюють із вибором дезадаптивних копінгів (відмова, самозвинувачення, поведінкове розмежування). Водночас активне подолання та позитивний рефреймінг асоціюються зі зниженням неприйняття та імпульсивності, але можуть супроводжуватися меншою увагою до емоційного усвідомлення.
Посилання
Abbing A.C., Baars E.W. Van Haastrecht O., Ponstein A.S. Acceptance of anxiety through art therapy: A case report exploring how anthroposophic art therapy addresses emotion regulation and executive functioning. Frontiers in Psychology. 2019. 10. P. 1–13. https://doi.org/10.1155/2019/4875381.
Mayer J.D., Salovey P. What is emotional intelligence? Emotional development and emotional intelligence: Educational implications. 1997. Р. 3–31.
Mayer J.D. A field guide to emotional intelligence. Emotional intelligence in everyday life. 2001. P. 3–24.
Lazarus R., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York : Springer. 1984. Р. 456.
Wang Y., Ruhe G. The cognitive process of decision-making. International Journal of Cognitive Informatics and Natural Intelligence. 2007. 1(2). Р. 73–85. https://doi.org/10.4018/jcini.2007040106.
Fredrickson B.L. The role of positive emotions in positive psychology: The broadenand-build theory of positive emotions. American Psychologist. 2001. 56(3). Р. 218–226. https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.218.
Gross J.J. Emotion regulation: Conceptual and empirical foundations. Handbook of emotion regulation. 2014. 2. P. 3–20.
Aldao A., Nolen-Hoeksema S., Schweizer S. Emotion-regulation strategies across psychopathology: A meta-analytic review. Clinical Psychology Review. 2010. 30(2), р. 217–237. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.01.002.
Vucenovic D., Sipek G., Jelic K. The role of emotional skills (competence) and coping strategies in adolescent depression. European Journal of Investigation in Health, Psychology and Education. 2023. 13(3), р. 540–552. https://doi.org/10.3390/ejihpe13030041.
Шашенкова A.О. Апробація опитувальника «Соціо-емоційна компетентність». Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2023. № 68, с. 386–392. https://doi.org/10.34142/23129387.2023.68.25.
Folkman S., Lazarus R.S., Dunkel-Schetter C., DeLongis A., Gruen R.J. Dynamics of a stressful encounter: Cognitive appraisal, coping, and encounter outcomes. Journal of Personality and Social Psychology. 1986. 50(5). Р. 992–1003. https://doi.org/10.1037/0022-3514.50.5.992.
Сак Л.В., Федотова З.В. Крос-культурна адаптація та валідизація україномовної версії шкали труднощів емоційної регуляції DERS: апробація у хворих підлітків на нервову анорексію та їх батьків/опікунів. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2023. 21. С. 38–45. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2023-21-05.
Яблонська Т., Верник О., Гайворонський Г. Українська адаптація опитувальника Brief-COPE. Insight: Психологічні виміри суспільства. 2023. 10, c. 66–89. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-4.
Spielberger C.D., Gorsuch R.L., Lushene R., Vagg P.R., & Jacobs G.A. State-Trait Anxiety Inventory for Adults (STAI): Manual for the STAI Form Y. 1983. Mind Garden.
