РОЛЬ РУМІНАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.2.1

Ключові слова:

психологічна витривалість, румінація, психологічна стійкість, військова психологія, когнітивна регуляція, стрес, рефлексія, метакогнітивна терапія, посттравматичне зростання

Анотація

У статті висвітлено психологічну витривалість як ключовий чинник адаптації військовослужбовців до бойового стресу, тривалої загрози та втрат. Увагу зосереджено на румінації – повторюваному негативному мисленні – як на процесі, що може як підривати, так і посилювати цю витривалість. Румінація розглядається у двох основних проявах: деструктивному (скрупульозне розмірковування, нав’язливі спогади), що виснажує емоційні та когнітивні ресурси, і адаптивному (рефлексія, свідоме осмислення досвіду), який сприяє інтеграції травми та психологічному зростанню. Проаналізовано механізми впливу румінації на психіку: емоційне виснаження, зниження контролю, фізіологічне виснаження та порушення соціальної взаємодії. Визначено, що ефективна психологічна підтримка має базуватись на розмежуванні типів румінації, індивідуальному оцінюванні стану військовослужбовця та використанні комплексних психотерапевтичних підходів: когнітивно-поведінкової, метакогнітивної, наративної та групової терапії. Збереження і розвиток психологічної витривалості постають не лише як запорука ефективності в бою, а і як основа успішної посттравматичної адаптації. Отже, психологічна витривалість розглядається як активна здатність зберігати цілісність особистості в умовах довготривалого екстремального навантаження. Подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на поглиблене вивчення взаємозв’язку між румінацією та психологічною витривалістю в умовах бойового та постбойового досвіду, удосконалення психодіагностичних інструментів для розмежування адаптивних і деструктивних форм румінаційного мислення, а також оцінювання ефективності психологічних інтервенцій, спрямованих на підтримку внутрішніх ресурсів військовослужбовців. Окрему увагу варто приділити впливу соціокультурних чинників на румінацію та її роль у процесах посттравматичної адаптації і особистісного зростання, а застосування мультидисциплінарного підходу може значно розширити розуміння психологічної витривалості як динамічного ресурсу в екстремальних умовах.

Посилання

Segerstrom S. C., Stanton A. L., Alden L. E., Shortridge B. E. A multidimensional structure for repetitive thought: What’s on your mind, and how, and how much? Journal of Personality and Social Psychology. 2003. Vol. 85. № 5. P. 909–921.

Janoff-Bulman R. Schema-change perspectives on posttraumatic growth. Handbook of post-traumatic growth: Research & practice / L. G. Calhoun, R. G. Tedechi (Eds.). 2006. P. 81–99.

Витривалість військовослужбовців та методика її розвитку : навчально-методичний посібник / авт.-уклад. : Н. Б. Вербин та ін. Київ : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2020. 120 с.

Бутенко А. Є., Гром Т. В., Некрасов А. Д. Зміст і структура психофізичної витривалості майбутніх офіцерів. Молодий вчений. 2021. Вип. 4. С. 190–193.

MacIntyre A., Charbonneau D., Annen H. Positive psychology in the military. 2023.

Готич В. О. Resilience, hardiness, психологічна стійкість, життєстійкість: порівняльний аналіз понять у соціально-психологічних дослідженнях. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Психологія». 2023. Вип. 34. № 73. С. 7–12.

Meijen C., Brick N. E., McCormick A., Lane A. M., Marchant D. C., Marcora S. M., Micklewright D., Robinson D. T. Psychological strategies to resist slowing down or stopping during endurance activity: An expert opinion paper. In Sport & Exercise Psychology Review. 2023. Vol. 18. № 1. P. 4–37.

Verduyn P., Lavrijsen S. Which emotions last longest and why: The role of event importance and rumination. Motivation and Emotion. 2015. Vol. 39. № 1. P. 119–127.

Nolen-Hoeksema S., Wisco B. E., Lyubomirsky S. Rethinking rumination. Perspectives on Psychological Science. 2008. Vol. 3. № 5. P. 400–424.

Stout Z. E., Fletcher S., Sanderson W. C., Van Dam N. T. Development and validation of the Repetitive Negative Thoughts Questionnaire (RNTQ). 2022.

Aldao A., McLaughlin K. A., Hatzenbuehler M. L., Sheridan M. A. The relationship between rumination and affective, cognitive, and physiological responses to stress in adolescents. Journal of Experimental Psychopathology, 2014. Vol. 5. No. 3. P. 272–288.

Cann A., Calhoun L. G., Tedeschi R. G., Triplett K. N., Vishnevsky T., Lindstrom C. M. Assessing posttraumatic cognitive processes: The Event Related Rumination Inventory. Anxiety, Stress, & Coping. 2011. Vol. 24. P. 137–156.

Avhustiuk M., Pasichnyk I., Balashov E., Kalamazh R. Ruminative thinking among military personnel of the Armed Forces of Ukraine. Insight: The Psychological Dimensions of Society. 2025. Vol. 13. P. 431–459.

Marchetti I., Mor N., Chiorri C., Koster E. H. W. The Brief State Rumination Inventory (BSRI): Validation and psychometric evaluation. Cognitive Therapy and Research. 2018. Vol. 42. № 4. 44 p.

Trapnell P. D., Campbell J. D. Private self-consciousness and the five-factor model of personality: Distinguishing rumination from reflection. Journal of Personality and Social Psychology. 1999. Vol. 76. P. 284–304.

Hur J., Heller W., Kern J. L., Berenbaum H. A Bi-Factor approach to modelling the structure of worry and rumination. Journal of Experimental Psychopathology. 2017. Vol. 8. № 3. P. 252–264.

Nolen-Hoeksema S. Responses to depression and their effects on the duration of depressive episodes. Journal of Abnormal Psychology. 1991. Vol. 100. № 4. P. 569–582.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-26

Як цитувати

Августюк, М. М., & Ващук, С. В. (2025). РОЛЬ РУМІНАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ. Психологічні студії, (2), 7–14. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.2.1

Номер

Розділ

Статті