ПРОБЛЕМА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТЕОРІЯХ

Автор(и)

  • Анна Валентинівна Широкова Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет» https://orcid.org/0009-0005-9774-2119
  • Антоніна Анатоліївна Кураєва Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет» https://orcid.org/0009-0004-7956-5107
  • Олексій Сергійович Фролов Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет»

DOI:

https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.2.29

Ключові слова:

біопсихосоціально-еволюційна концепція, когнітивна перебудова, посттравматичне зростання, посттравматичний стресовий розлад, психологічна допомога, психологічні теорії, функціонально-дескриптивна модель

Анотація

У статті представлено результати теоретичного аналізу посттравматичного зростання (ПТЗ) через призму різних психологічних підходів та актуальних на теперішній час теоретичних моделей, що описують механізми виникнення цього явища, зокрема функціонально-дескриптивної моделі, особистісно-центрованого підходу, біопсихосоціально-еволюційної концепції, а також у психолого-філософських, когнітивних, психодинамічних та гуманістичних інтерпретаціях. Авторами також проаналізовано ключові фактори, що сприяють виникненню ПТЗ, а саме когнітивну обробку досвіду, рівень соціальної підтримки, особистісні характеристики та отримання психологічної допомоги. Особливу увагу приділено взаємозв’язку ПТЗ із симптомами посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Здійснено спробу привернути увагу науковців, які досліджують ПТЗ, до необхідності інтегрувати наукові підходи для розуміння його феномену уповні як складного та багатовимірного психологічного конструкту. Наголошується, що в розробленій авторами концепції посттравматичного розвитку (ПТР) на базі психосинтезу посттравматичне зростання (ПТЗ) розглядається як перехідний, тимчасовий процес переживання особистістю захисних ресурсних ідентифікацій, що частково збігається з більшістю представленими тут теоріями та моделями, які орієнтовані на трансформаційні механізми не лише виживання, але й побудови нових смислів та життєтворчості особистості з інтеграцією її травматичного досвіду. Однак інколи ПТЗ може мати невротичні симптоми через тривале домінування цих захистів в майбутньому. Підкреслюється, що функціонально-дескриптивна модель ПТЗ є найбільш поширеною в психологічній та міждисциплінарній орієнтаціях з метою побудови загальнопсихологічної теорії цього явища. Вона представлена на тепер у різних інтерпретаціях, але має обмеження в поясненні ідеї саморозвитку суб’єкта зростання, тобто не відображає феноменології його суб’єктності.

Посилання

Лазос Г. П. Постравматичне зростання: теоретичні моделі, нові перспективи для практики. Актуальні проблеми психології. 2016. Т. 1, Вип. 45. С. 120–127.

Шелюг О. А. Багатовимірність феномену посттравматичного росту: біологічний, психологічний та соціокультурний складники особистісних трансформацій. Психологія і особистість. 2014. №1(5). С. 112–129.

Tedeschi R. G., Park C. L., Calhoun L. G. (Eds.). Posttraumatic growth : Positive changes in the aftermath of crisis. Lawrence Erlbaum Associates Publishers,1998. 267 p.

Calhoun L., Tedeschi R. The foundations of posttraumatic growth : New considerations. Psychological Inquiry, 2004. №15(1). P. 93–102.

Calhoun L., Tedeschi R. Handbook of posttraumatic growth: Research and practice. Mahwah : Lawrence Erlbaum Associates, 2006. 300 p.

Calhoun L., Tedeschi R. Facilitating posttraumatic growth : A clinician's guide. Mahwah, Lawrence Erlbaum Associates, 1999. 230 p.

Kucherenko Y., Shyrokova A., Piven L. Psychological assistance to adults at the threshold between post-traumatic recovery and self-growth, based on psychosynthesis. Проблеми гуманітарних наук. Психологія. Ред. кол. Надія Скотна (головний редактор), Роман Хавула (редактор серії) та ін. Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2024. Вип. 54, С. 30–41. https://doi.org/10.32782/2312-8437.54.2024-2.4

Кураєва А. А., Гусятник О. С., Гущина Т. Ю. Медико-психологічні засади у концептуалізації поняття бойової травми. Габітус. 2024. Випуск 67. С. 333–336. https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2024.67.57

Suedfeld P., Brcic J., Johnson P., Gushin V. Personal growth following long-duration spaceflight. Acta Astronaut, 2012. № 79. P. 118–123.

Титаренко Т. М. Посттравматичне життєгворення: способи досягнення психологічного благополуччя : монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2022. 160 с.

Blight S., Norris K. Positive psychological outcomes following Antarctic deployment. The Polar Journal, 2018. №8(2). P. 351–363. https://doi.org/10.1080/2154896X.2018.1541552

Linley P., Joseph S. Positive change following trauma and adversity : A review. Journal of Traumatic Stress, 2004. №17(1). С. 11–21.

Park, C., Cohen L., Murch R. Assessment and prediction of stress-related growth. Journal of personality, 1996. №64(1). P. 71–105.

Yalom I. Existential Psychotherapy. Basic Books. Hachette Book Group,1980. 544 p.

Aldwin С. M. Stress, coping, and development, Second Edition : An Integrative Perspective. New York : Guilford, 2007. 432 р.

Lepore S., Revenson T. Resilience and posttraumatic growth : Recovery, resistance, and reconfiguration. In L. Calhoun & R. Tedeschi (Eds.), Handbook of posttraumatic growth : Research and practice, 2006. P. 24–46

Davis C., Nolen-Hoeksema S., Larson J. Making sense of loss and benefiting from the experience: two construals of meaning. Journal of personality and social psychology, 1998. №75(2). P. 561–574.

Jackson C. An autogenic approach to the management of critical incidents and examination of teacher’s stress responses and coping, and school management strategies and interventions. PhD Thesis, Swinburne University, Australasian Digital Theses Program, 2003.

Joseph S., Linley P. A. Growth following adversity : Theoretical perspectives and implications for clinical practice. Clinical Psychology Review, 2006. № 26(8). P. 1041–1053.

Janoff-Bulman R. Posttraumatic Growth : Three Explanatory Models. Psychological Inquiry, 2004. Vol. 15, No. 1. P. 30–34.

Кучеренко Є. В. Психосинтез як сучасний метод активізації психологічного ресурсу в умовах війни. Активізація психологічних ресурсів особистості у різних умовах соціалізації : кол. монографія. за ред. Г.О. Хомич. Київ : 7БЦ, 2024. С. 168–177.

Christopher M. A broader view of trauma : A biopsychosocial-evolutionary view of the role of the traumatic stress response in the emergence of pathology and/or growth. Clinical Psychology Review, 2004. № 24. P. 75–98.

Papadopoulo R. Refugees, home and trauma. In Therapeutic Care for Refugees. No Place Like Home. Edited by R. Papadopoulos. London : Karnac, 2002. P. 9–39.

Helgeson V., Reynolds K., Tomich P. A meta-analytic review of benefit finding and growth. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 2006. № 74(5). P. 797–816.

Dekel S., Ein-Dor T., Solomon Z. Posttraumatic growth and posttraumatic distress : A longitudinal study. Psychological Trauma : Theory, Research, Practice, and Policy, 2012. № 4(1). P. 94–101.

Joseph S., Butler L. Positive changes that follow adversity. In : Folkman S. (Ed.), The Oxford Handbook of Stress, Health, and Coping. Oxford: Oxford University Press, 2010. P. 796–817.

Joseph S. What Doesn’t Kill Us : A guide to overcoming adversity and moving forward. Piatkus, 2013. 336 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-26

Як цитувати

Широкова, А. В., Кураєва, А. А., & Фролов, О. С. (2025). ПРОБЛЕМА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТЕОРІЯХ. Психологічні студії, (2), 214–223. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.2.29

Номер

Розділ

Статті