ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ БАЯННОЇ ТВОРЧОСТІ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2023-4-6

Ключові слова:

баян, інструментальний стиль, XX століття, XXI століття, сучасні тенденції, композитори, виконавці, адаптація, класичний репертуар

Анотація

Стаття присвячена дослідженню інструментального стилю баянної творчості в період кінця XX – початку XXI століття – ключового моменту в історії цього інструмента, коли традиційне бачення баянної музики почало доповнюватися новими, сучасними тенденціями. Кінець XX та початок XXI століття визначилися як період інтенсивних змін у світі музики, а особливо в сфері баянної творчості. Під впливом глобалізації, технологічного прогресу та суспільних змін, баянний репертуар, стиль виконання та саме сприйняття цього інструмента пройшли через революційні зміни. Основна мета дослідження – виявити основні зміни в інтерпретації, техніці гри та репертуарі, які відбулися протягом цього періоду. Починаючи з огляду історичного контексту, у статті акцентується увага на тому, як суспільно-культурні обставини вплинули на розвиток баянної музики. Важливу роль у цьому процесі відіграли численні композитори та виконавці, що адаптували класичний репертуар, інтегрували народні мелодії та елементи сучасної музики в свої твори для баяна. В статті акцентовано увагу на нових техніках гри, що з'явилися завдяки експериментам виконавців і потребам сучасних композицій. Вивчення різних інтерпретацій, починаючи з традиційних виконань і закінчуючи авангардними підходами, дозволяє краще розуміти, яким чином баян як інструмент адаптувався до вимог сучасної епохи. Висновок статті підсумовує ключові зміни в інструментальному стилі баянної творчості та розглядає можливі напрямки для подальших досліджень в цій області. На думку автора, розуміння цих тенденцій є важливим для того, щоб оцінити поточний стан та майбутнє баянної музики в глобальному музичному просторі. Метою статті є дослідження та аналіз особливостей розвитку інструментальних традицій баянної музики кінця ХХ початку ХХІ століття, а також вивчення основних тенденцій, нововведень у техніці виконання, а також виявлення впливу культурних, соціальних та технологічних факторів на розвиток баянної творчості та його стилю. Наукова новизна відкриває новий погляд на розвиток цього музичного напрямку. В ній глибоко і систематично аналізуються стилістичні особливості та зміни, що відбулися за зазначений період. Виявлено і висвітлено певні нові тенденції в баянній творчості, які до цього моменту залишалися поза увагою дослідників. Особлива увага приділяється сучасним методам музикознавчого аналізу, завдяки яким можна глибше зануритися в нюанси інструментального стилю. Робота розглядає баянну творчість в широкому культурно-історичному контексті, демонструючи, як соціальні, культурні та технологічні зміни того часу впливали на розвиток цього напрямку музики. Висновки. Вивчення інструментального стилю баянної творчості кінця XX – початку XXI століття дозволило глибше зрозуміти динаміку та многогранність цього періоду в історії баяна. Цей інтервал часу став ключовим у формуванні сучасного обличчя баянного мистецтва. Під впливом широких суспільно-культурних змін, зокрема політики, технологій, і глобалізації, баянний репертуар перетворився, відображаючи глобальні музичні тенденції. Адаптація класичного репертуару, інтеграція народних мелодій та сучасних музичних елементів показала, яким гнучким та мультифункціональним може бути цей інструмент. Зміни в техніці гри, вплив інших музичних жанрів та інструментів свідчать про те, що баянні майстри активно шукали нові можливості для самовираження, експериментуючи і долаючи музичні кордони.

Посилання

Булда М. Модернізація музичної мови акордеонно-баянних творів сучасних українських композиторiв. Моль і ринок (щомісячний ноуково- педагогічний журнал. 2008. №5. С. 28-29.

Гуменюк Т. Постмодерністська естетика: до визначення поняття. Українське музикознавство (науково-методичний збірник). Випуск 29. C. 236-238.

Давидов М. На шляху самоствердження. Проблеми розвитку інструментального мистецтва в Україні. Київ: Вид-во ім. О.Теліги, 1998. С. 82-86.

Давидов М. Проблеми розвитку народно-інструментального мистецтва в Україні: 36. наук. пр. Київ: Видавництво ім. О. Теліги, 1998. С. 207.

Довгаленко Н. Український музичний авангард у контексті стильових пошуків ХХ сторіччя. Матеріали до українського мистецтвознавства: 36. паук, праць. Київ, 2020. Вип. 1. С. 19-21.

Зубицький В. Межі Майстерності. Музика. Київ. 2018 рік. С. 40.

Павлій Г. Про явище фонізму в мущиці. Українське музикознавство. Вип.19. Київ: Музична Україна. 1984 рік. С. 49-52.

Чернованенко А. Образно-драматургічна роль фактури для баяна другої половини ХХ ст.. 11 Музичне виконавство. Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. Вип.5. Київ, 2000. С. 146-156.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-20

Як цитувати

КИСЛЯК, Б. (2023). ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ БАЯННОЇ ТВОРЧОСТІ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. Fine Art and Culture Studies, (4), 42–49. https://doi.org/10.32782/facs-2023-4-6

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО