БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ БАЯНА ТА ЙОГО МІСЦЕ В КАМЕРНІЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-АНСАМБЛЕВІЙ СИСТЕМІ

Анотація

В даній статті представлено огляд та узагальнення публікацій, в яких розглянуто особливості багато- функціональності баяна в історико-культурному аспекті та визначено місце цього інструмента в камерній інструментально-ансамблевій системі. Як результат нами було зазначено, що для баяна характерна сталість фізико-акустичних якостей, яка обумовлена наступними параметрами: фіксованою звуковисотністю рівномір- но-темперованого строю, відсутністю прямого контакту виконавця з джерелом звуку – металевими голосами складає певну універсально-об’єктивну сферу баянної інтонаційності у паралель до фортепіанної. В даній роботі висвітлюються ключові етапи модернізації гармоніки на шляху до сучасного концертного багатотембрового готово-виборного баяна. Окреслюються певні принципі позиції, які вплинули на тембраль- ні, артикуляційно-динамічні і фактурні властивості майбутнього баяна, що обумовили його теперішні функції і місце у камерному ансамблі. В статті підкреслюється, що в багатотембровому ансамблі за участю баяна необхідно знайти специфічні зони артикуляційно-тембральної спільності, «згладжування протиріч», делікатно-узгодженого розшарування, використання баянно-ансамблевої багатоголосної підсистеми як додаткового розшарування-скріплення ансамб- левого цілого. В той час як в монотембровому ансамблі, виключно баянному його складі – застосувати різнома- нітний арсенал розшарування щільної баянної дзвінко-металевої тембральності; грамотно, рівномірно, функцій- но виважено розташувати голоси у туттійних фактурах. В результаті дослідження було визначено, що баян виступає складною інструментально-виразовою систе- мою, яка органічно і гнучко поєднує універсалізм і специфікацію засобів з практично необмеженою кількістю їх сполучень, що робить цей інструмент перспективною підсистемою в ансамблевому цілому.