ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАРОДНО-СЦЕНІЧНИЙ ТАНЕЦЬ ТА ЙОГО СТИЛІЗАЦІЯ У БАЛЕТНІЙ ВИСТАВІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2023-5-12Ключові слова:
українська культура, хореографічна культура, культурний код, народно-сценічний танець, народний танець, балет, стилізаціяАнотація
У статті проаналізовано процес та розглянуті особливості стилізації Прикарпатського народно-сценічного танцю y сучасній балетній виставі на прикладах вистав М. Трегубова «Хустка – Довбуша» y двох редакціях та «Сойчине крило», балету «Тіні забутих предків» y постановках Т. Романової, Н. Скорульської та В. Федотова, одноактного балету «Каменяр» О. Лань, та нової версії балету «Тіні забутих предків» y постановці А. Шошина. На основі зробленого аналізу виокремлено закономірності роботи балетмейстера y процесі стилізації. Мета статті – дослідити особливості стилізації народно-сценічного танцю Прикарпаття y балетній виставі. Визначити закономірності роботи балетмейстера в процесі стилізації народного танцю. Методологія дослідження. Методологія дослідження передбачає використання культурно-мистецьких підходів та загальнокультурних методів. За допомогою історико-культурологічного методу розглянуто динаміку розвитку народно-сценічного танцю в процесі його стилізації в балетній виставі. Для аналізу балетних вистав використано системний підхід та порівняльний метод. Системний підхід також використано для окреслення закономірностей y роботі балетмейстера в процесі стилізації народного танцю. Герменевтичний метод допоміг проаналізувати особливості інтерпретації народного танцю різними хореографами. За допомогою порівняльного аналізу здійснено дослідження праць науковців, що пов’язані з тематикою публікації. В цілому дослідження передбачає комплексний підхід до вивчення та висвітлення даної теми. Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні процесу стилізації народно-сценічного танцю в балетних виставах минулого і сучасності та окресленні закономірностей роботи балетмейстера в цьому процесі. Висновки. За результатами дослідження можна констатувати, що процес стилізації народного танцю в національній балетній виставі відбувався за канонами класичного народного танцю. I надалі він залишається головним виразним компонентом сценічної дії.
Посилання
Амірагова Є. «Хустка Довбуша» новий радянський балет Львівського оперного театру. Радянське мистецтво, 1951. 11 квітня.
Захарчук Н. В. Творча концепція балетмейстера Миколи Трегубова. Мистецтвознавчі записки. Київ, 2013. Вип. 24. С. 218–226.
Король А. М. Образ Мані у балеті «Сойчине крило» композитора А. Кос-Анатольського у постановці М. Трегубова. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Напрям : Мистецтвознавство. 2017. Вип. 24. С. 265–269.
Марусик Н. І. Гуцульська хореографія як складова національних мистецько-культурних процесів кінця XIX−XXI століття, 2019. URL: https://svr.pnu.edu.ua/wpcontent/uploads/sites/5/2019/03/dis_Marusyk.pdf (дата звернення: 12.06.2023).
Мостова І. С., Островська К. В., Брагіна Т. М. Хореографічна інтерпретація драми «Довбуш» як засіб збереження танцювальної культури Прикарпаття. Актуальнi питання гуманiтарних наук : міжвуз. зб. наук. Праць молодих вчених Дрогобиц. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка. Дрогобич, 2021. Вип. 44, т. 2. С. 60–65.
Семенова Н. М. Національна балетна вистава в українській хореографічній культурі ХХ – початку ХХІ століть : дис. ... канд. мистецтвознавства : 26.00.04. Харків, 2019. 240 с.
Станішевський Ю. О. Балетний театр України: 225 років історії : монографія. Київ : Муз. Україна, 2003. 438 с.
Туркевич В. Хореографічне мистецтво України у персоналіях. Київ : Інтеграл, 1999. 224 с.
Чурпіта Т. (2017). Повернення Миколи Трегубова до Львівського театру опери та балету (1950–1951 рр.). Культурологічна думка. Київ, 2017. № 11. С. 137–145.
Шлемко О. Драма Г. Хоткевича «Довбуш» у ракурсі сучасних досліджень. Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. 2017. № 20. С. 160–167.