АРХАЇЧНЕ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКЕ ПІДҐРУНТЯ МЕЛОДИКИ УКРАЇНСЬКИХ ОБРЯДОВИХ ПІСЕНЬ

Анотація

Мета дослідження полягає у виявленні архаїчних елементів, що збереглися у структурі мелодики українських обрядових пісень, які окреслюються в працях античних музичних теоретиків. Методологія роботи поєднує порівняльно-історичний та музикознавчий методи. Наукова новизна. У статті вперше здійснено аналіз музичних форм за «Досконалою незмінною системою» Піфагора, яка втілює елементи чотирьох стихій та платонівсько-аристотелівські структури у веснянці «А в тому саду»; у гаївці «Ой гаю мій, гаю»; в обжинковій «Женці» та «Чотири браття траву косили»; козацькій пісні «Стоїть явір над водою». Вперше прослідковується розділений тетрахорд у веснянці «А в тому саду», що за системою піфагорійського звукоряду відповідає стихії вогню та висхідний стрибок кварти, що уособлює стихію повітря. У гаївці «Ой гаю мій, гаю» констатуємо наявність музичних структур, що виражають пару щільних стихій: вода-земля і пару, що втілює стихію повітря. Зроблено висновок, що всі вищевказані обрядові пісні та козацька пісня «Стоїть явір над водою» містять в собі елементи «Досконалої незмінної системи піфагорійського звукоряду», а саме, піфагорійської тетрактиди вогонь-земля- вода-повітря. Ці музичні структури формують пару щільних та нещільних стихій, а також зустрічаються як окремі елементи. У веснянці «А в тому саду» можемо бачити пару піфагорійських нещільних стихій вогонь-повітря. В гаївці «Ой гаю мій, гаю» яскраво виражена пара щільних стихій вода-земля та подвійне вираження стихії повітря. В обжинковій пісні «Женці» двічі зустрічаєм стихію повітря на початку і в кінці твору, а в пісні того ж жанру «Чотири браття траву косили» стихія повітря переплітається зі стихією землі, що в свою чергу словесно описує фразу «траву косили». У козацькій пісні «Стоїть явір над водою» стихія води на яку вказує висхідний інтервал квінти підкреслює і словесну фразу в якій описується це природнє явище.