ПОБУТОВІ ТАНЦІ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК ПЕРШООСНОВА БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2024-1-23

Ключові слова:

побутові танці, бальна хореографія, середньовічна культура, кароль, фарандола, бранль.

Анотація

вають на механізм створення і способи буття чисельних різновидів танцювального мистецтва. Кожна історична епоха культивувала певні форми хореографії, формувала основні домінанти та канони, що впливали на її розвиток. Розуміння природи, місця і ролі бального танцю, еволюція якого має синхронні і діахронічні прояви, кореляти та наслідки, орієнтує на вивчення самобутності його походження. Тому, науково доцільним є акцентування уваги на висвітленні питань виникнення бальної хореографії, визначенні її генетичних коренів або активізації в той чи інший історичний період. Мета дослідження – проаналізувати цілісну картину становлення бальної хореографії у соціокультурному просторі європейського Середньовіччя. В роботі розглянуто домінантні зразки побутової хореографії, репрезентовані в танцювальній культурі Середньовіччя. На основі чисельних літературних джерел досліджено специфіку тогочасної хореографічної традиції. Висвітлюючи окремі аспекти досліджуваної проблематики, ми послуговуємося різноманітними науковими методами : аналітичним (при вивченні мистецтвознавчого, філософського, культурологічного підходів до окресленої тематики); історичним (при дослідженні генези та рецепції бальної хореографії); культурологічним (при розгляді функції, які виконувала танцювальна культура в духовному житті тогочасної епохи); мистецтвознавчим (аналіз лексичної̈ та стильової̈ специфіки бальних танців), семіотичний (аналіз знакової структури танцю, семантики танцювальних зразків). Наукова новизна. У статті вперше здійснено спробу розгляду широкого кола культурологічних питань, що стосуються генези, семантичного наповнення та сутності бального танцю, його ролі і значення в самовираженні певних суб’єктів середньовічного соціуму. Висновок. Танець є відображенням конкретної епохи та виконує соціальне замовлення певного суспільства. Середньовіччя зіграло важливу роль у розвитку хореографічної культури. Більшість придворних танців тогочасного періоду – це народні побутові зразки, перероблені і видозмінені відповідно до норм, звичаїв та правил придворного етикету.

Посилання

Благова Т. О. Формування теоретичних основ хореографічної освіти в контексті танцювальної культури античності. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2015. № 4–5. С. 148–157.

Волчукова В. М. Проблеми розвитку і роль ритуального танцю у ранньохристиянській культурі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.01 «Теорія і історія культури». Харків, 2002. 19 с.

Крись А. І. Генеза та розвиток сценічного бального танцю (VIII ст. до н.е. – XVI ст. н.е.). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. Вип. 2. С. 151–156.

Цвєткова Л. Ю. Придворні танці в культурі західноєвропейського високого середньовіччя. Танцювальні студії. 2020. Т. 3, вип. 1. С. 10–23.

Alford V. The Farandole. Journal of the English Folk Dance and Song Society. 1932. issue 1, No. 2. pp. 18–33.

Andrews T. Magickal dance: your body as an instrument of power : lewellyn's practical guide to personal power. Saint Paul : Llewellyn Publication, 1995. 240 р.

Arbeau Thoinot. Orchesography. Transl. from French by Mary Stewart Evans. Great Britain : Dover, 1967. 266 p.

Borchers D. Dance in Christian Worship. Currents in Theology and Mission. 1990. issue 17, No. 3. P. 207–213.

Brummel J. A. From Sin to Sensation : The Progression of Dance Music from Medieval Period Through the Renaissance. The Research and Scholarship Symposium. 2016. pp. 32–39.

Hudler M. The Body Speaks of Sin : The Voice of Dance in the Middle Ages. Interdisciplinary Humanities. 2004. issue 21, No. 1. pp. 20–29.

Judith L. H. Dance and Religion. The Encyclopedia of Religion. 2nd ed. New York, 2005. Vol. 4. pp. 2134–2143.

Kassing G. History of Dance : An Interactive Arts Approach. Gayle : Human Kinetics Pub, 2007. 309 p.

Mullally R. The Carole : A Study of a Medieval Dance. Aldershot : Ashgate, 2011. 172 p.

Noverre J.-G. Letters on Dancing and Ballets. Transl. from French by Cyril W. Beaumont. Publisher : Dance Books Ltd, 2010. 169 p.

Philippe de Remi`s. La Manekine : Text, Translation, Comentary. Transl. from French by Irene Gnarra. New York W.W. Norton, 1988. 457 p.

Sachs C. World History of the Dance. New York W.W. Norton, 1963. 516 p.

Wood M. Some historical dances – twelfth to nineteenth century. London : Princeton Book Company Publishers, 1952. 184 p.

The carole. Medieval Dance Online. URL : https://www.medievaldanceonline.co.uk/the-carole (дата звернення 08.12.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-26

Як цитувати

КІНДЕР, К., & КУТУЗОВ, М. (2024). ПОБУТОВІ ТАНЦІ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК ПЕРШООСНОВА БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ. Fine Art and Culture Studies, (1), 175–181. https://doi.org/10.32782/facs-2024-1-23

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають