ТАНЕЦЬ В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-2-32Ключові слова:
танець, епоха Відродження, соціокультурна аналітика, хореологія, гуманістичний ідеал, хореографічна техніка, соціокультурні функції танцюАнотація
В епоху Ренесансу розпочинається формування професійної хореографії, суттєво змінюються соціокультурні функції танцю. Аналіз цих аспектів допоможе глибше зрозуміти не тільки особливості історичного розвитку європейської хореографічної традиції, але й специфіку сучасного танцювального мистецтва. Мета статті – соціокультурний аналіз особливостей танцю в епоху Відродження та його вплив на подальший розвиток європейської хореографічної культури. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному синтезі соціокультурної аналітики і хореологічного мистецтвознавчого підходу. Також використані історичний, порівняльний, структурно-функціональний методи. Наукова новизна. Особливості танцю в епоху Відродження досліджено в контексті взаємодії основних складових ренесансної культури у взаємозв’язках із музикою, образотворчим мистецтвом й архітектурою; визначено впливи ідеологічних, естетичних, соціальних чинників на його розвиток; простежено еволюцію соціокультурних функцій ренесансного танцю та його вплив на подальший розвиток європейської хореографії.Висновки. В епоху Ренесансу були започатковані важливі тенденції, які визначили розвиток хореографічної культури наступних століть – формування бальної лексики, ускладнення хореографічної техніки, остаточне розділення народного й аристократичного танцю, розробка теорії танцю і методики хореографічного навчання.В ареалі західної Європи склалися єдині танцювальні канони і поглибилася тенденція інтернаціоналізації бальної хореографії. Якщо у попередні історичні епохи домінуючою соціокультурною функцією танцю була ритуально-релігійна, то, починаючи з епохи Відродження, пріоритетними стають естетична, ідеологічна та соціально-репрезентативна функції. Особливого статусу набув бальний танець, який транслював гуманістичні цінності, світські ідеали й візуально-естетичні смаки, відігравав важливу роль у вихованні, освіті та церемоніальному етикеті, слугуючи соціальним маркером належності до еліти.
Посилання
Вороновська O. Танцювальна культура Відродження. Музичне мистецтво і культура. 2014. Вип. 19. С. 101–112.
Крись А. Генеза та розвиток сценічного бального танцю (VІІІ ст. до н.е. – ХVІ ст. н.е.). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. № 2. С. 151–156. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220422
Реверанс-етимологія. Горох : словники української мови : веб-сайт. URL : https://goroh.pp.ua/Етимологія/ реверанс) (07.03.2025).
Храброва Ґ. Художня візія тілесності в епоху Відродження : аксіологія, семантика і провідні моделі репрезентації. Український шекспірівський портал : веб-сайт. 2017. URL : https://shakespeare.znu.edu.ua/hrabrova-g-hudozhnja-vizija-tilesnosti-v-epohu-vidrodzhennja-aksiologija-semantika-i-providni-modeli-reprezentacii-2/ (02.03.2025).
Шариков Д. Хореографія Ренесансу : майстри танцю, перший балет і танцювальна техніка. Актуальні питання гуманітарних наук. 2013. Вип. 6. С. 129–136
Arbeau Thoinot. Orchesography. / Transl. from French by Mary Stewart Evans. Great Britain : Dover, 1967. 266 p.
Brummel J. From Sin to Sensation : The Progression of Dance Music from the Medieval Period Through the Renaissance. The Research and Scholarship Symposium. 2016. URL : http://digitalcommons.cedarville.edu/research_scholarship _symposium/2016/podium_presentations/13 (12.02.2025).
Caroso, Fabritio. Il Ballarino (orig. publ. 1581). URL : https://jducoeur.org/IlBallarino/Book1/Bk1Index.html (28.12.2024).
Di Marco A. Diobono Pompeo. Dizionario Biografico degli Italiani. Vol. 40, 1991. URL : https://www.treccani.it/enciclopedia/pompeo-diobono_(Dizionario-Biografico) (08.01.2025).
Guglielmo Ebreo da Pesaro. On the practice or art of dancing (orig. publ. 1463) / Transl. from іtalian by Barbara Sparti. Oxford : Clarendon Press, 1993. 269 p.
Esses M. Dance and Instrumental Diferencias in Spain During the 16th and Early 18th Centuries : History and background, music and dance. New York : Pendragon Press, 1992. 881 р.
Hanson P. Renaissance clothing and sumptuary laws. Shakespeare and Renaissance England Resources. 2010. URL : http://www-personal.umd.umich.edu/~cfinlay/sumptuary.html (10.12.2024).
Nevile, Jennifer. The Eloquent Body: Dance and Humanist Culture in Fifteenth-Century Italy. Bloomington: Indiana University Press, 2004. 247 pp.
Nevile, Jennifer. Dance. Early Modern Court Culture. London: Routledge, 2021. рр. 478–493.
Renaissance Dance. An American Ballroom Companion: Dance Instruction Manuals, ca. 1490 to 1920. Library of Congress : веб-сайт. URL : https://www.loc.gov/collections/dance-instruction-manuals-from-1490-to-1920/articles-and-essays/western-social-dance-an-overview-of-the-collection/renaissance-dance/ (04.12.2024).
Renberg, Lynneth Miller. From Pulpit to Parish: Preaching Dance and Parish Dances in England and Scandinavia, 1300–1700. Journal of the Northern Renaissance. 2023. https://jnr2.hcommons.org/2023/7677/ (11.02.2025).
Renberg, Lynneth Miller. Women, Dance and Parish Religion in England, 1300–1640. Boydell & Brewer, 2022.
Sachs C. World History of the Dance. New York W.W. Norton, 1963. 516 p.
Sim C. Renaissance court Dance in italy and France. Dancetime Publications. URL : https://dancetimepublications.com/wp-content/uploads/2011/02/REVISED (19.12.2024).
The first dancing master’s manual : Domenico da Piacenza and the art of dance. Early Music Muse. URL : https://earlymusicmuse.com/domenico-da-piacenza/ (15.12.2024).
Franko, Mark. (2022). The Dancing Body in Renaissance Choreography. Kinetic Theatricality and Social Interaction. Anthem Press , 2022. 160 рр.
Wittmer B. Partner dancing: A proposal for a dialog. Expanding the possibilities. Rio de Janeiro, 2017. 25 p.
