КУЛЬТУРНИЙ ТУРИЗМ ЯК ЧИННИК КОМУНІКАТИВНОГО ОНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ: КУЛЬТУРНО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета статті – висвітлення культурно-антропологічного аспекту туризму як чинника екзистенційно-комунікативного оновлення особистості.Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарній стратегії соціокультурної аналітики, в основі якої – синтез культурно-антропологічного, філософсько-культурологічного, історичного та соціологічного підходів. Наукова новизна полягає в концептуалізації культурного туризму як чинника екзистенційно-комунікативного оновлення сучасної людини через призму соціокультурної аналітики та культурно-антропологічного підходу.Висновки. Доведено, що культурний туризм може слугувати потужним каталізатором екзистенційно-комунікативного оновлення особистості, сприяючи розширенню світогляду, розвитку самосвідомості та покращенню навичок комунікації. Подорожі до нових культурних середовищ стимулюють переосмислення власних цінностей, вірувань та цілей, а також сприяють встановленню зв’язків з іншими людьми та культурами. Таким чином, культурний туризм є не просто відпочинком, а й потужним інструментом особистісного зростання та розвитку. Він дозволяє не лише збагатити свій культурний багаж, але й трансформувати власне життя, роблячи його більш усвідомленим, насиченим та значущим. Обгрунтовано, що важливим методологічним орієнтиром в такому дослідженні є культурно-антропологічний підхід, націлений на аналіз крос-культурної взаємодії з метою виявлення і глибшого осмислення універсальних патернів туристичної активності та специфічних особливостей, обумовлених етнокультурними відмінностями та унікальністю індивідуального людського досвіду подорожування.