ВПЛИВ ПРОТЕСТАНТСЬКОГО ІКОНОБОРЧОГО РУХУ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ НА РОЗВИТОК ЄВРОПЕЙСЬКОГО МИСТЕЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-6-48Ключові слова:
іконоборство, протестантизм, Реформація, культура північного Відродження, релігійні зображення, образотворче мистецтво, іконографія, секуляризаціяАнотація
У статті досліджується феномен протестантського іконоборства в контексті культури Північного Ренесансу в часи Реформації та його багатоаспектний вплив на подальший розвиток теорії і практики образотворчого мистецтва. Мета статті – культурологічний аналіз впливу протестантського іконоборчого руху епохи Ренесансу на розвиток європейського мистецтва. Методологія. Основою методологічної стратегії дослідження є герменевтичний підхід, який дозволив висвітлити феномен протестантського іконоборства в широкому історико-культурному контексті епохи Відродження. Також були використані історико-логічний метод, системний підхід, методи культурологічної компарати- вістики та іконографічного аналізу. Наукова новизна. Вперше протестантське іконоборство проаналізовано в культурологічному аспекті як багатогранний культурний феномен, визначено й систематизовано його різноманітні впливи на розвиток євро- пейського образотворчого мистецтва. Висновки. Теорія і практика протестантського іконоборства мали суттєвий вплив на розвиток художньої культури, сприяючи формуванню теоретичних засад новоєвропейського розуміння мистецтва передусім як світського, самоцінного, що радикально прискорило процес його десакралізацї. Суттєвих змін зазнали струк- тура та функціональне призначення образотворчих мистецтв. Втративши сакральну функцію, релігійне образотворче мистецтво у протестантських країнах поступово занепадало як кількісно, так і якісно. Натомість поява і бурхливий розвиток побутового й пейзажного жанрів наближали майбутнє панування світського станкового живопису. Йдеться не тільки про народження новоєвропейської іконографії, а й про становлення нової моделі художньої творчості, якій притаманні чітке суб’єкт-об’єктне розрізнення, індивідуалізація та суб’єктивізація творчого процесу, а згодом і аніконічна тенденція, яка виразно проявилася пізніше в руслі модернізму.
Посилання
Головей В. Репрезентація сакрального в мистецтві : філософсько-естетичний аналіз : автореф. дис. ... д-ра філософ. наук : 09.00.08. Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2013. 35 с.
Котляров П., Корчук В. Візуалізуючи наратив: лютерівська теологія у гравюрах Лукаса Кранаха. Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Історія. Ужгород : Говерла, 2021. Вип. 2 (45). С. 79–84. DOI: 10.241 44/2523-4498.2(45).2021.247097
Рашевська А.А. Вплив Реформації на європейську культуру та мистецтво (на прикладі творчості Альбрехта Дюрера). Європейська Реформація XVI ст.: історико-антропологічний вимір (до 500-ї річниці початку Реформації в Європі). Запоріжжя : АА Тандем, 2017. 216 с. С. 180–186.
Самойленко Ю.С. Прояви ідей Реформації в живописі на прикладі творчості Лукаса Кранаха старшого. Європейська Реформація XVI ст.: історико-антропологічний вимір (до 500-ї річниці початку Реформації в Європі). Запоріжжя : АА Тандем, 2017. 216 с. С. 171–180.
Bultmann R. Faith and Understanding (Fortress Texts in Modern Theology). Augsburg: Fortress Press, 1987. 348 pp.
Koerner J. The Reformation of the Image. London : Reaktion, 2004. 494 pp.
Panofsky E. Albrecht Dürer and Classical Antiquity. The Meaning and Interpretation of Fine Art. URL : https://monoskop.org/images/0/0c/Panofsky_Erwin_Meaning_ in_the_Visual_Arts.pdf (the date of access 12.10.2025).
Panofsky E. Erasmus and the Visual Arts, in: Kunsttexte. Nr. 4, 2011. DOI: https://doi.org/10.48633/ksttx.2011.4
Sommer E. Of Idols and Images Calvin and Luther on Religious Art. Essays in History 29, 67-82. DOI: https://doi.org/10.25894/eih.452
Spengler О. (2021). The Decline of the West: Perspectives of World-History. London: Arktos, 2021. 680 рр.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
