ТАНЕЦЬ У МІФО-РИТУАЛЬНОМУ КОНТИНУУМІ: КУЛЬТУРНО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2021-1-3Ключові слова:
танець, міф, ритуал, міфо-ритуальний континуум, культурна антропологія, традиційна культура, сакральнеАнотація
На сучасному етапі розвитку хореографічної культури прослідковується тенденція до синтезу елементів модерної хореографії і традиційного (стародавнього, архаїчного) танцю. В цьому контексті актуалізуються дослідження танцю в його історико-культурному становленні, в його генетичних зв’язках із ритуалом, міфом, сакральним досвідом людини. Мета статті – культурно-антропологічний аналіз танцю в структурі міфо-ритуального континууму. Спираючись на методологічний апарат культурної антропології, танець досліджується не тільки як різно- вид мистецтва, а передусім як багатогранний культурний феномен, в якому органічно поєднуються природне і культурне, тілесне і духовно-чуттєве, традиція і новація, сакральне і профанне. Обґрунтовується припущення, що танець був не тільки складовою міфо-ритуального континууму, але і його структуроутворюючим елемен- том. Визначено, що основною функцією танцю в структурі міфо-ритуального континууму є образно-пластична репрезентація людського світовідношення та сакралізованої людської тілесності. У висновку зазначається, що в процесі свого історичного становлення танець формувався як важливий структурний елемент міфо-ритуального континууму. Більше того, танець був не тільки складовою цього кон- тинууму, а елементом, який визначав його структуру. Він сполучав міф і ритуал, трансформуючи фізичний часо- во-просторовий континуум у символічний – міфо-ритуальний. Такий танець репрезентував уявлення людини про сакральне і водночас був способом особливої образно-пластичної комунікації між людиною і священним. Отже, основна функція танцю в структурі міфо-ритуального континууму – образно-пластична репрезентація людсько- го світовідношення та сакралізованої людської тілесності як символічного аналога священного світу-космосу. Ця домінантна функція обумовлює особливості інших функцій танцю, як от: ритуально-магічної, комунікатив- ної, наративної, соціально-інтегративної, повчальної, катарсичної тощо.
Посилання
Бежар М. Мгновения в жизни другого. М. 1989. URL: http://www.lookatme.ru/flow/posts/books-radar/46550-moris-bezhar-mgnovenie-v-zhizni-drugogo-otryivki.
Головей В. Танець як сакральне мистецтво. Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Київ, 2000. С. 247–255.
Кассирер Э. Философия символических форм: Введение и постановка проблемы. Культурология. ХХ век : Антология. Москва, 1995. С. 163–212.
Кіндер К. (2021). Сакральна символіка танцю у прадавніх танцях-посвяченнях. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ. 2021. Вип 6. С. 160–163. https://doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v6.51
Кіндер К.Р. Специфіка пластичного образотворення в первісному танці : символікосемантичний аспект. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. № 2. С. 120–125.
Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. Москва : Педагогика-Пресс, 1994. 608 с.
Леві-Строс К. Структурна антропологія. Київ : Основи, 1997. 387 с.
Лиманська О.В. До питання витоків сакрального танцю. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2015. №3. С. 48–52. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tnvakho_2015_3_11.
Лукиан Самосатский. О пляске. Сочинения : в 2 т. Т. 2. Санкт-Петербург : Алетейя, 2001. С. 30–48.
Мелетинский Е. М. Первобытные истоки словесного искусства. Ранние формы искусства. Москва : Искусство, 1972. С. 149–189.
Ницше Ф. Так говорил Заратустра. Ницше Ф. Собр. соч. : в 2 т. Т. 2. Москва : Мысль, 1990. С. 5–237.
Подорога В. Выражение и смысл. Москва : Ad Marginem,1995. С. 195–196.
Плутарх. Моралии. Исида и Осирис. Киев : УЦИММ-ПРЕСС, 1996. С. 5–210.
Grau, A. (2001). Ritual Dance and “Modernisation”. Yearbook for Traditional Music, 33, 73-81. doi:10.2307/1519632 (Accessed July 10, 2021).
Hanna J. L. (2004). Dance and Religion (Overview), in Lindsay Jones, ed., The Encyclopedia of Religion. 2 ed. pp. 2134-2143, New York: Macmillan Co. 2004. URL: https://www.researchgate.net/publication/275369375_Dance_and_Ritual (Accessed July 11, 2021).
Leew, van der G. Sacred and Profane Beauty. London : Abingdon Press, 1963. 357 pp.
Puzzle (2012). Сhoreographer Sidi Larbi Cherkaou. URL: https://www.youtube.com/watch?v=zwlTGJ1tcRs. Назва з екрана. Дата публікації: 15 січня 2017 р. (Accessed July 12, 2021)
Standaert, Nicolas. (2021). Ancient Chinese ritual dances. IIAS Newsletter № 39 December 2005. URL: https://www.researchgate.net/publication/265188080_ Ancient_Chinese_ritual_dance (Accessed July 10, 2021).
