ЕВОЛЮЦІЯ ЗВУКОРЕЖИСУРИ: ВІД АНАЛОГОВИХ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2025-4-4

Ключові слова:

звукорежисура, аналоговий звукозапис, цифрові технології, еволюція звукозапису, цифрова аудіо робоча станція, магнітофон, аудіообробка

Анотація

Мета роботи – дослідити еволюційний шлях розвитку звукорежисури від аналогових технологій до сучасних цифрових систем, визначити ключові етапи трансформації звукозапису та проаналізувати вплив технологічних інновацій на професійну діяльність звукорежисерів. Методологія дослідження базується на використанні історико-хронологічного методу для визначення етапів розвитку звукозапису, порівняльного аналізу для виявлення відмінностей між аналоговими та цифровими технологіями, системного підходу для комплексного вивчення трансформації звукорежисури, методу теоретичного узагальнення для систематизації накопиченого досвіду. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі еволюції звукорежисури в контексті переходу від аналогових до цифрових технологій, визначенні ключових технологічних проривів, що вплинули на розвиток галузі, систематизації етапів розвитку звукозапису від механічного до цифрового, виявленні особливостей гібридного підходу в сучасній звукорежисурі. Висновки. Дослідження показало, що еволюція звукорежисури пройшла складний шлях від механічного звукозапису кінця XIX століття до сучасних цифрових аудіо робочих станцій. Перехід від аналогових до цифрових технологій кардинально змінив принципи роботи звукорежисерів, розширив творчі можливості та демократизував доступ до професійного звукозапису. Цифрові технології забезпечили вищу якість звуку, необмежені можливості редагування та обробки, інтеграцію з комп’ютерними системами. Водночас, аналогові технології зберігають свою актуальність завдяки унікальним звуковим характеристикам. Сучасна звукорежисура характеризується гібридним підходом, що поєднує переваги обох технологій для досягнення оптимального художнього результату.

Посилання

Безугла Р. І. Ретроспективний аналіз розвитку українського баянного мистецтва. Вісник КНУКіМ. 2001. Вип. 5. С. 27–32.

Бондарець Н. Л. Звукорежисура подкастів як новий напрям у медіавиробництві. Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття: партнерство, моделі, напрями, стратегії. Зб. наукових праць. Київ: НАКККіМ, 2024. С. 34–47.

Вейценфельд А. Інтелектуальна власність та звукорежисура. Звукорежисер. 2001. № 6. С. 2–8.

Гайденко І. А. Роль музичних комп’ютерних технологій у сучасній композиторській практиці: дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Харків, 2005. 187 с.

Дьяченко В. В. Творча діяльність українських звукорежисерів другої половини ХХ – початку ХХІ століття: теорія, історія, практика: дис. … канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Київ, 2018. 245 с.

Кочержук Д. Особливості застосування комп’ютерних музичних програм в системі звукозапису. Матеріали конференцій МЦНД. Рівне, 2022. С. 34–38.

Кущ Є. В. Електромузичний інструментарій як еволюційний фактор музичної культури ХХ – початку ХХІ століть: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 26.00.01. Київ, 2013. 20 с.

Максимюк С. З історії українського звукозапису та дискографії. Львів; Вашингтон: Вид-во Укр. Катол. ун-ту, 2003. 287 c.

Синєокий О. В. Музичний звукозапис як інститут соціальної комунікації: східно-європейський досвід: монографія. Суми: Унів. кн., 2013. 342 c.

Фадєєва К. В. Сучасні комп’ютерні технології у дослідженні музичної культури: дис. … доктора мистецтвознавства: 17.00.03. Київ, 2016. 380 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-07

Як цитувати

ГОНТАР, О., & ГОЛОЩУК, О. (2025). ЕВОЛЮЦІЯ ЗВУКОРЕЖИСУРИ: ВІД АНАЛОГОВИХ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Fine Art and Culture Studies, (4), 31–37. https://doi.org/10.32782/facs-2025-4-4

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО