ГАЛИЦЬКИЙ НАПІВ ЯК ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО МОНОДИЧНОГО СПІВУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2023-1-13Ключові слова:
богослужбова традиція, українська духовна співоча культура, церковна музика, спів, православна монодія, галицький (галицько-волинський) напів, «Достойно єсть»Анотація
Актуальність проблеми зумовлена затребуваністю вивчення традицій церковного співу в контексті тенденцій розвитку вітчизняної духовної співочої богослужбової культури, зокрема – церковної співочої традиції Галичини і Волині, репрезентованої художнім феноменом галицького (або галицько-волинського) напіву як пам’ятки давнього українського православного монодичного співу. Галицький напів – це історично сформована на галицько-волинських землях система місцевих варіантів богослужбових піснеспівів Православної Церкви, що охоплює різноманітні гимнографічні групи. Нами не віднайдено спеціальних досліджень, присвячених дослідженню даного феномена. Окреслена наукова проблема відповідає нагальним завданням сучасного музикознавства (музичної регіоніки) і визначає перспективи більш прицільного дослідження галицького напіву. Мета даної наукової статті – характеризувати галицький (галицько-волинський) напів як феномен українського церковного монодичного співу. Методологія наукової розвідки базується на залученні історичного, феноменологічного, жанрового, стильового, структурно-функціонального підходах. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці авторської методики аналізу зразків галицького напіву з урахуванням їхньої специфіки з подальшою апробацією на конкретному прикладі. У Висновках підсумовані результати здійсненого цілісного аналізу піснеспіву «Достойно єсть» галицького напіву, зафіксованого у збірнику «Напѣвникъ церковный» о. Ісидора Дольницького (Львів, 1894), за запропонованою моделлю аналізу (образно-семантичний, музично-стилістичний, композиційно-драматургічний рівні). Увиразнено ґенезу вербального тексту та функціонування в богослужбовій практиці «Достойно єсть», музично-стилістичні (мелодичні, ладогармонічні, метроритмічні) принципи та засади формотворення з урахуванням драматургічних процесів піснеспіву «Достойно єсть» галицького напіву.
Посилання
Жулковський Б. Жанр кондака в українському церковно-монодійному співі XV–XIX століть : дис. ... канд. мистецтвознавства. Київ, 2015. 213 с.
Зінченко В. Фіти Октоїха в українському церковно-монодійному співі кінця XVI – першої половини XVIII століть : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Харків, 2014. 17 с.
Полотнюкъ І., диакон. Напѣвникъ церковный : По образу пінія Галицко-Русских Церквей / Состави и знаменьми нотными заосмотри Ігнатій Полотнюкъ. Перемышль : Тип. Джулыньского, 1902. 168 с.
Сиротинська Н. Богородична гимнографія у вимірах духовної культури України XI–XVII століть : дис. ... док. мистецтвознавства. Київ, 2017. 450 с.
Ткаченко А. Українська сакральна монодія в сучасній композиторській творчості : дис. ... канд. мистецтвознавства. Львів, 2016. 185 с.
Цалай-Якименко О. Духовні співи давньої України : Антологія. Київ : Музична Україна, 2000. 220 с.
Шевчук О. Київський наспів у контексті церковно-монодичного співу України та Білорусі ХVII–ХVIIІ століть (джерела, жанри, риси стилістики) : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. Київ. 20 с.
Шевчук О. Наспів церковний. Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник; Національна Академія Наук України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2016. Том 4. С. 45–50.
Ясиновський Ю. Українська монодія ранньомодернової доби в музично-аналітичному дискурсі. Історія української музики: Дослідження, вип. 22 / УКУ, Львівська національна музична академія ім. М.Лисенка. Львів, 2014. 84 с.
Ясіновський Ю. Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу. Львів, 2011. 468 с.
