НАРОДНІ ТА ПРОФЕСІЙНІ МАЙСТРИ У ВИСТАВКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2023-3-20Ключові слова:
виставкова діяльність, народна творчість, народне мистецтво, художні промисли, імідж, гончарство, вишивка, різьбярство, народні майстри, артіль, українська культура, економіка, творчий проєкт.Анотація
У статті розглядаються основні тенденції, особливості та проблемні питання виставкової діяльності в Україні, що в центрі уваги має показ мистецьких надбань народних та професійних майстрів першої третини ХХ століття. Українські народні художні промисли завжди складали важливу частину мистецької спадщини та національної гордості країни, їх популяризація не тільки в Україні, а й в усьому світі є однією з головних задач державної політики та громадського суспільства. Саме тому є актуальним пошук найбільш ефективних способів презентації великого доробку народної творчості в країні та на міжнародній арені. Метою роботи є встановлення ролі та місця творів народних майстрів першої третини 20 століття, що вони відіграють у виставковій діяльності України. Методологія дослідження є комплексною, для опису теоретичних аспектів використано описовий метод, аналіз та синтез; у роботі представлено порівняльний та інтердисциплінарний методи. Наукова гіпотеза дослідження полягає в тому, що виставкова діяльність, пов’язана із народним мистецтвом України, має бути системною та тривалою роботою, котра покликана сприяти формуванню позитивного іміджу країни, є носієм унікального та складного мистецького простору. Результатом дослідження стало встановлення ролі та змісту популяризаторської політики щодо народної культури та мистецтва України, виставок історичного ретроспективного характеру, що мають відбуватись регулярно, підтримуватись державними програмами та спонсорами. Представлено розгляд засад виставкової діяльності у репрезентації робіт народних та професійних майстрів як частини історії цілої країни. Не є виключенням і мистецькі роботи майстрів першої третини 20 століття. Це й зумовило наукову новизну представленого дослідження. Практична значущість дослідження полягає у презентації основних напрямів народних промислів та майстрів, представлених у виставковій діяльності України. У перспективі варто продовжувати аналіз еволюції творчості народних та професійних майстрів, шляхи репрезентації їх творів світу, формування позитивного іміджу України.
Посилання
Бабій Н. П. Актуальні культурно-мистецькі практики та процеси: проблематика наукового дискурсу. Питання культурології. 2020. Вип. 36. С. 69–78.
Виставкова діяльність в Україні. URL: https://www.expo.org.ua/ua/index.php?lang=ua. 2019
Costelloe M. T. The British aesthetic tradition: from Shaftesbury to Wittgens tein / М. Timothy Costelloe. Cambridge : Cambridge University Press, 2013. 350 p.
Копієвська О. Культурні практики в дискурсі CULTURAL STUDIES. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 2. С. 49–53.
Миронова Т. Досвід створення музейної інституції в Україні. / Т. Миронова, Н. Шпитковська. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини : зб. наук. праць. ІПСМ НАМ України. К. : Фенікс, 2013. Вип. 9. С. 111–116.
Олійник О.П. Творчий рух «Мистецтва і Ремесела» та його вклад в розвиток дизайну. / О.П. Олійник, А. С. Климчук. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. К.: НАУ, 2020. Вип. 21. С. 66–72.
Пекар В. Виставкова індустрія України: історія, тенденції, проблеми і перспективи. www.euroindex.ua/ index. php? ide=77. 2016.
Продіус Ю. І. Проблеми виставкової діяльності в умовах нестабільності зовнішнього середовища. / Ю.І. Продіус, А.В. Сутягіна Економіка: реалії часу. Науковий журнал. 2016. № 4 (26). С. 160–167. URL: http://economics.opu.ua/files/archive/2016/n4.html
Северин В. Генеза виставкової діяльності в Україні. Організація та Управління. Новий колегіум. 2018. № 3. С. 38–42.