СТИЛІСТИЧНІ ТА ВИКОНАВСЬКІ АСПЕКТИ РЕГТАЙМУ В ІНСТРУМЕНТАЛЬНОМУ ЖАНРІ

Анотація

У статті розглянуто сутнісні характеристики регтайму як важливого етапу в історії інструментального виконання, що стало основою для розвитку джазу. Оцінюючи результати наукових досліджень, робиться висновок, що регтайм відіграв значну роль у професійному становленні музикантів, а також у розвитку оркестрової та ансамблевої музики. Встановлено, що на той час у виконанні піаністів формувались унікальні техніки гри й особливі підходи до інтерпретації творів регтайму, які відзначались складними ритмічними і мелодійними структурами, а також оригінальними гармоніями, що створювали жанру неповторний стиль. Стаття також розглядає регтайм як композиторський жанр, що поєднує основні елементи європейської музичної традиції з новаторським звучанням джазу. Особливу увагу автор приділяє творчості Скотта Джопліна, одного з найвидатніших композиторів і піаністів, який вивів регтайм на новий професійний рівень. Джоплін не лише створював музичні твори, але й активно працював над удосконаленням техніки виконання, що вплинуло на подальший розвиток жанру. Його композиції, такі як «Maple Leaf Rag» і «The Entertainer», стали класикою і визначили нові ритмічні та мелодійні структури, характерні для регтайму. Зокрема, значна роль Джопліна полягала у тому, що він перший досяг високого рівня розвитку регтайму, поєднуючи технічну майстерність із глибоким художнім змістом. Одним із найбільш значущих його досягнень є опера «Тремоніша», яка засвідчила нові можливості жанру та підняла його до художньо-виконавського рівня. Творчість Джопліна й інших піаністів цього періоду не лише розширила репертуар регтаймових творів, але й сприяла утвердженню регтайму як важливої частини американської музичної культури. Висвітлюючи регтайм як художньо-виконавський феномен, стаття пропонує дослідження його впливу на творчість джазових музикантів та оркестрів, що сприяло розвиткові більш складних форм ансамблевого виконання. Завдяки регтайму з’явилась нова форма музичної інтерпретації, що змішувала класичні традиції та інноваційні елементи, які згодом стали основою для джазу та інших музичних напрямків.