ДУХОВНА МУЗИКА ЯК ТВОРЧИЙ ПОШУК МОРАЛЬНО-РЕЛІГІЙНОГО ОРІЄНТУВАННЯ ЛЮДСЬКОЇ СВІДОМОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-4-11Ключові слова:
духовна музика, псалми, антропологічний підхід, українські композитори, морально-релігійне орієнтування, людська свідомістьАнотація
Стаття присвячена композиторській творчості українських митців першої чверті ХХІ ст в антропологічному контексті, зокрема під кутом духовної музики як результату морально-релігійного орієнтування людської свідомості. Мета статті – здійснити комплексний аналіз композиторської творчості українських митців часів Незалежності з позицій морально-релігійного орієнтування людської свідомості. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарності антропологічного та соціокультурного підходу при розгляді композиторської творчості українських митців з використанням компаративного методу щодо встановлення рис спільності та відмінності у композиторській творчості українських митців як відображення їхніх світоглядних концепцій. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розкритті нової моделі митця втіленої в українській музиці першої чверті ХХІ ст., здійснено спробу аналізу психології українських митців, що потрапили в умови зміни тоталітарного режиму на ідеологію незалежності. Їх творчість стала відображенням духовних пошуків української інтелігенції останніх десятиліть. Висновки. Характеризуючи дві тенденції прояву світогляду в українській музичній культурі 1990-х – початку 2000-х років, можна відмітити, що «нова релігійність» і епатажне експериментаторство, при усій їх протилежності, є наслідком бажання відходу композиторів від так званої тематики «на злобу дня», яка була для них символом тоталітаризму. Саме духовна музика стає віддзеркалення внутрішнього світу та творчого пошуку митця, що спонукає до глибшого занурення у духовний світ особистості з позицій морально-релігійного орієнтування людської свідомості.
Посилання
Верещагіна-Білявська, О. Є. Образ людини і світу в сучасній музиці: антропологічні виміри творчості українських композиторів у соціокультурному континуумі. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 47. Збірник наукових праць / За заг. ред. О. А. Мельничука. Вінниця: ВДПУ. 2024. С. 90–99
Воропаєва, В.Г. Антропологічні засади дослідження людини як цілісної істоти: теоретико-методологічний аналіз. Гуманітарний вісник ЗДІА. Випуск 33. 2008. С. 169–176.
Євген Станкович: «Людина – не Бог. У цьому, ймовірно, і є сенс Божої волі»: інтерв’ю з Яриною Коваль. Львівська газета. 23.07.2016. URL: https://zakarpattya.net.ua/News/158775-IEvhen-Stankovych-Liudyna-%E2%80%93-ne-Boh. -U-tsomu-imovirno-i-ie-sens-Bozhoi-voli
Кияновська, Л. Музична антропологія і її перспективи в сучасній гуманітарній науці. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 1’2019. С. 231–235.
Крамаренко, О.Б. Духовна хорова творчість Є. Станковича у контексті сучасного історико-культурного процесу. Вісник ДАКККіМ 1’2013. С. 195–198.
Коменда, О.І. Жанрово-інтонаційні джерела тематизму камерної кантати Олександра Козаренка «П’єро мертвопетлює». Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 18, 2012. Том 1. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/11897/3/Uk_msshr_2012_18%281%29__37.pdf
Сафьян Дзенислава. Ганна Гаврилець: культура планетарного значення. The Claquers. 11.04.2022. URL: https://theclaquers.com/posts/8798
Терещенко, А. Духовні засади сучасної української музики (на матеріалі хорової творчості). Україна на порозі ІІІ тисячоліття: духовність і художньо-естетична культура. Т.14. К. 1999. С. 452-456.
Тищенко, О.В. Літургія в українській музиці кінця ХХ – початку ХХІ століть (до проблеми співвідношення обряду і жанру): дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Музичне мистецтво. К., Національна музична академія України імені П. І. Чайковського.2011. 236 с.
Чекан, Ю. Музичний світ Олександра Козаренка. Музика. 1996. № 3. С. 3–15.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





