ДУХОВНА МУЗИКА ЯК ТВОРЧИЙ ПОШУК МОРАЛЬНО-РЕЛІГІЙНОГО ОРІЄНТУВАННЯ ЛЮДСЬКОЇ СВІДОМОСТІ

Анотація

Стаття присвячена композиторській творчості українських митців першої чверті ХХІ ст в антропологічному контексті, зокрема під кутом духовної музики як результату морально-релігійного орієнтування людської свідомості. Мета статті – здійснити комплексний аналіз композиторської творчості українських митців часів Незалежності з позицій морально-релігійного орієнтування людської свідомості. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарності антропологічного та соціокультурного підходу при розгляді композиторської творчості українських митців з використанням компаративного методу щодо встановлення рис спільності та відмінності у композиторській творчості українських митців як відображення їхніх світоглядних концепцій. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розкритті нової моделі митця втіленої в українській музиці першої чверті ХХІ ст., здійснено спробу аналізу психології українських митців, що потрапили в умови зміни тоталітарного режиму на ідеологію незалежності. Їх творчість стала відображенням духовних пошуків української інтелігенції останніх десятиліть. Висновки. Характеризуючи дві тенденції прояву світогляду в українській музичній культурі 1990-х – початку 2000-х років, можна відмітити, що «нова релігійність» і епатажне експериментаторство, при усій їх протилежності, є наслідком бажання відходу композиторів від так званої тематики «на злобу дня», яка була для них символом тоталітаризму. Саме духовна музика стає віддзеркалення внутрішнього світу та творчого пошуку митця, що спонукає до глибшого занурення у духовний світ особистості з позицій морально-релігійного орієнтування людської свідомості.