ДОСВІД СПІВПРАЦІ РЕЖИСЕРА І КОМПОЗИТОРА В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ТЕАТРІ (НА ПРИКЛАДІ МУЗИКИ ДО НОВІТНІХ ВИСТАВ ОКСАНИ ДМІТРІЄВОЇ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-6-31Ключові слова:
музика в театрі, музика у виставах Оксани Дмітрієвої, композитор, композиторська творчість, музична концепція вистави, музична семантика, лейтмотив, звуковий ландшафтАнотація
Мета дослідження полягає в осмисленні та систематизації досвіду творчої взаємодії режисера і композитора в українському театральному мистецтві ХХІ століття на прикладі новітніх вистав Оксани Дмітрієвої (2024–2025 роки), виявленні принципів спільної розробки музичної концепції вистави, а також визначенні ролі композитора як суб’єкта створення звукової драматургії, що бере безпосередню участь у формуванні аудіального образу вистави. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні комплексного мистецтвознавчого підходу. Системний метод дозволив розглянути музичне рішення як цілісний компонент театрального синтезу; типологічний метод використано для класифікації прийомів роботи зі звуком; метод семантичного аналізу застосовано для розкриття змістовного наповнення лейтмотивів та цитат. Особливе місце у роботі посідає метод наукової саморефлексії, що дозволив проаналізувати досвід співпраці з режисером «ізсередини» творчого процесу та обґрунтувати логіку вибору конкретних композиторських стратегій. Важливе місце також належить методу структурно-функціонального аналізу, що допоміг визначити роль авторського музичного внеску в архітектоніку досліджуваних вистав. Наукова новизна дослідження полягає у першій в українському мистецтвознавстві спробі теоретичного осмислення досвіду співпраці режисера та композитора як цілісної творчої стратегії в контексті сучасного театрального процесу (2024–2025 роки). Висновки. У результаті дослідження систематизовано моделі взаємодії режисера та композитора, де останній постає активним учасником створення художньої цілісності вистави. Виявлено, що роль композитора полягає не лише в звуковому оформленні сценічної дії, а й у розробці глибинних семантичних пластів вистави. Виокремлено основні підходи до організації аудіального простору: від побудови імерсивного «звукового ландшафту» до використання лейтмотивної системи. Доведено, що системна співпраця, заснована на концептуальній єдності, дозволяє створювати багатошарові музично-сценічні структури, які стають інструментом осмислення актуальних тем ідентичності, пам’яті та особистого досвіду.
Посилання
Dick Oaks. Hasapiko. 2003. https://www.folkdancenotes.com/dancenotes/Dick%20Oakes/Hasapiko.htm
Schafer R. M. Soundscape. The Tuning of the World. Rochester, Vt. : Destiny Books, 1977.
Білас О. Композиторський стиль як чинник художньої цілісності драматичного спектаклю (на прикладі музики А. Кос-Анатольського та В. Камінського до вистав Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької) : дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.003. Львів, 2018. 236 с.
Гарбузюк М. Музика у виставі «Гамлет» Львівського театру ім. М. Заньковецької (1957 р.): співпраця режисера й композитора. Вісник львівського університету. 2002. С. 49–57.
Гордієнко М. Режисер Давид Петросян про музику, театр і про музику в театрі. The Сlaquers. 2023. URL : https://theclaquers.com/posts/11275
Мацепура О. Особливості функціонування музики в сучасному драматичному театрі. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2013. Вип. 4. С. 185–190.
Новосад-Лесюк Х. Співпраця композитора О. Радченка з режисерами Театру ім. М. Заньковецької над музичним вирішенням вистав (1930–1968). Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 67 (1). С. 181–187.
Новосад-Лесюк Х. Композитори в драматичних театрах Львова середини ХХ століття: біографічний аспект. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 2019. Випуск 40. С. 198–204.
Фількевич Г., Леоненко Я. Музичний простір вистав Леся Курбаса. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст. Київ : Інтертехнологія, 2006. С. 325–351.
Фількевич Г. Музика і український театр: започаткування контактів та взаємодії. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст. Київ : Інтертехнологія, 2006. С. 83–103.
Чемберджі М. Професія – композитор : монографія. Київ : Автограф, 2017. 64 с.
Шекспір В. Буря. Переклад Миколи Бажана. Зібрання творів у 6-ти томах. Том 6. К. : Дніпро, 1986.
С. 366–435.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




